Зробіть щось, щоб ще живі ліквідатори пишались увагою власної держави
Суть звернення:Зробіть щось, щоб ще живі ліквідатори пишались увагою власної держави
Прізвище, ім’я, по батькові автора (ініціатора):Гатальський Петро Петрович
Статус: триває збір підписів
Петиція №22/022429-еп. Подана 21.03.2016
Дата початку збору підписів: 21.03.2016
Текст електронної петиції:
«Чорнобильські» полковники – «липові»?
Міністр Оборони України наказом № 140 від 10.05.2006 року. присвоїв чергові військові звання ліквідаторам.
На 25 річницю:
Житомирська обласна організація Всеукраїнської Чорнобильської Народної партії зарання запросила всіх ліквідаторів персональними запрошеннями на збори, саме цього дня нагородила нагрудним знаком – хрестом на георгіївській стрічці та влаштувала для них спільний обід.
МО України – наказом № 232 від 29.04.2011р. знов підвищив звання. Колишні майори запасу і у відставці отримали право носити зірки полковників, лейтенанти – капітанські.
8 травня 2015 року серед ветеранів почув розмову про «липових» полковників. Уточняти правомірність такого визначення у “справжніх” полковників в такий день не хотілось. До того ж пригадалась розмова з однополчанином-полковником, який свою військову пенсію змінив на пенсію державного службовця – значно більшу за полковницьку. За його словами, прапорщик, що звільнився 10 років після нього, отримує пенсію більшу за його полковницьку. Підписані ЧЕРЕЗ КІЛЬКА ДНІВ після чергової річниці накази МО України всім в Україні не доведені (не те, що про призов до лав армії), матеріального становища пенсіонерів-майорів не покращили, а військкомати тим, кому присвоїли чергове звання, навіть не всім повідомили. Так своїм ставленням до чорнобильців держава надала “справжнім” полковникам підстави називати “чорнобильських” полковників “липовими”.
Через годину після почутої розмови, на шляху до військового кладовища знайомий розповів про недавній похорон друга-чорнобильця. В труні він побачив друга у погонах з зірками полковника – живим той йому не говорив, що Україна підвищила його звання. І можлива причина мовчання – знав про думки щодо “липовості”.
За місяць – 30 річниця. Ліквідаторів з кожним роком стає менше. Не дай Бог, щоб з’явились нові.
Зробіть щось, щоб ще живі ліквідатори пишались увагою власної держави, не мали потреби доводити своє право на військове звання. Ювілейний значок в гарній коробочці від однієї з партій, навіть з шикарним посвідченням – не державна відзнака. Хоч разом із значком давали ще й книгу, написану про себе народним депутатом Верховної Ради України (посвідчення теж підписано ним).
Ліквідатори, які стали інвалідами ЧАЕС, отримали посвідчення інвалідів війни – це реальне визнання: хоч це посвідчення й не таке шикарне, проте пільги надає вагомі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий