РЕЗОЛЮЦИИ ПРОТЕСТНЫХ АКЦИЙ 4




30 )


Ми, потерпілі від аварії на ЧАЕС, представники сіл та міст
Черкаської області ЗАЯВЛЯЄМО про ПОРУШЕННЯ
Конституції та Законів України, конституційних і законних
прав чорнобильців гарантованих законом №796/12 від
28.02.1991 р. Порядком обчислення пенсій особам, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,
затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України
№ 1210 від 23.11.2011 р., а саме:
1.                                                       Пунктом   11 цієї Постанови встановлений мінімальний
розмір пенсій для інвалідів Чорнобиля, який
НЕ ВІДПОВІДАЄ статті 54 Закону України "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи; «№796/12 від 28.02.1991 р.»
2.                                                          Пунктом  13 цієї Постанови встановлена щомісячна
додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка НЕ
ВІДПОВІДАЄ статтям 50 і 51 закон №796/12 від
28.02.1991р.;
3.                                                          Пунктом  14 цієї Постанови встановлена щомісячна
компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок
Чорнобильської катастрофи, яка НЕ ВІДПОВІДАЄ статті 52
закон №796/12 від 28.02.1991р.;
4.                                                         Пунктом  15 цієї Постанови встановлено підвищення
пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на
територіях радіоактивного забруднення, яке НЕ
ВІДПОВІДАЄ статті 39 закон №796/12 від 28.02.1991р.;


Тобто Кабінет Міністрів України ЗАТВЕРДИВШИ цю
Постанову ГРУБО ПОРУШИВ :
-       статтю 113 Конституції України, якою встановлено, що.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується
Конституцією і Законами України;
-       статтю 116 Конституції України, якою встановлено, що
Кабінет Міністрів України забезпечує виконання
Конституції і Законів України, вживає заходів щодо
забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
-       статтю 1 Конституції України, якою встановлено, що
Україна є соціальною і правовою Державою;
-       статтю 3 Конституції України, , якою встановлено, що
утвердження і забезпечення прав і свобод людини є
ГОЛОВНИМ ОБОВ'ЯЗКОМ Держави;
-       статтю 6 Конституції України, якою встановлено, що
органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у
встановлених цією Конституцією межах і відповідно до
законів України;
-       статтю 8 Конституції України, якою встановлено, що в
Україні визнається і діє принцип верховенства права,
Конституція України має найвищу юридичну силу, Закони
та інші нормативно-правові акти приймаються на основі
Конституції України і повинні відповідати їй;
-       статтю 16 Конституції України, якою встановлено, що
подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є
обов'язком держави;
-       статтю 19 Конституції України, якою встановлено, що
органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти
лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією і Законами України;
-       статтю 21 Конституції України, якою встановлено, що
права і свободи людини є невідчужуваними та
непорушними;
-       статтю 50 Конституції України, якою встановлено, що
кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля
та на відшкодування завданої порушенням цього права
шкоди;


-       статтю 56 Конституції України, якою встановлено, що
кожен має право на відшкодування матеріальної і моральної
шкоди, завданої діями чи бездіяльністю органів державної
влади;
-       статтю 68 Конституції України, якою встановлено, що
кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції
та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і
гідність інших людей;
-     підпункти 1 і 2 пункту 1 статті 2 Закону України "Про
Кабінет Міністрів України", якими встановлено, що до
основних завдань Кабінету Міністрів України належать
виконання Конституції і Законів України, вжиття заходів
щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина;
-     пункти 1 і 2 статті 3 вищенаведеного Закону, якими
встановлено, що діяльність Кабінету Міністрів грунтується
на принципах верховенства права, законності і
відповідальності, що Кабінет Міністрів України здійснює
виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України;
-     пункти 1 і 2 статті 4 вищенаведеного Закону, якими
встановлено, що Кабінет Міністрів України у своїй
діяльності керується Конституцією України, цим Законом,
іншими Законами України, організація, повноваження і
порядок діяльності Кабінету Міністрів України
визначаються Конституцією України, цим та іншими
Законами України;
-      статтю 1 Закону України закон №796/12 від 28.02.1991р.,
якою встановлено, що державна політика в галузі
соціального захисту потерпілих від Чорнобильської
катастрофи та створення умов проживання і праці на
забруднених територіях базується на принципах соціального
захисту, ПОВНОГО ВІДШКОДУВАННЯ. ШКОДИ особам,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
-     статтю 13 вищенаведеного Закону, якою встановлено, що
Держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду
громадянам та зобов'язується її відшкодувати за
пошкодження здоров'я або втрату працездатності


громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, втрату годувальника, якщо
його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою,
матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім'ї у
зв'язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього
Закону;
- статті 39, 50, 51, 52 і 54 вищенаведеного Закону, якими
встановлений конкретний розмір компенсацій, пільг, доплат,
пенсій і додаткових пенсій в залежності від мінімальної
заробітної плати чи мінімальної пенсії за віком. Крім того
ВВАЖАЄМО НЕСПРАВЕДЛИВИМ і таким, що
ПОРУШУЄ статтю 24 Конституції України, якою
встановлено, що громадяни є рівними перед Законом, те, що
підпунктом 4 пункту 3 цієї Постанови інвалідам Чорнобиля,
які пропрацювали у зоні відчуження менше календарного
місяця у 1986-1990 роках і не виводилися в той час із цієї
зони внаслідок захворювання, пов'язаного з
Чорнобильською катастрофою, пенсія обчислюється
виходячи із фактичної заробітної плати відпрацьованих днів
в зоні відчуження з перерахунком до 1 місяця, тобто пенсія
нараховується з ФАНТОМНОГО ЗАРОБІТКУ за 1 місяць
тоді, коли всім іншим інвалідам Чорнобиля пенсія
нараховується з ФАКТИЧНОГО ЗАРОБІТКУ за повністю
відпрацьований місяць чи 12 календарних місяців у зоні
відчуження.
В зв'язку з вищенаведеним, керуючись статтями 1, 3, 5, 6, 8,
16, 19, 21, 22, 27, 28, 36, 38, 40, 46, 48, 49, 50, 64, 68, 69, 75,
79, 85, 86, 92, 102, 104, 106, 113
і 116 Конституції України
від Президента, Уряду, Генерального Прокурора,.
Конституційного суду і народних депутатів України МИ
ВИМАГАЄМО:
1.ВІДНОВИТИ конституційні і законні права громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щодо
до їх конституційних і законних прав на пенсійне
забезпечення;


2.ЗАБЕЗПЕЧИТИ ВИКОНАННЯ вимог Закону України
"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи", в Порядку
обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою
Кабінету Міністрів України від 23 листопаду № 1210,
шляхом внесення в нього змін, а саме:
2.1 .Пункт 11 цієї Постанови прийняти в редакції відповідно
статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали, внаслідок Чорнобильської
катастрофи", якою встановлено, що в усіх випадках розміри
пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з
Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
-   по І групі інвалідності - 10 мінімального прожиткового
мінімуму;
-   по II групі інвалідності - 8 мінімального прожиткового
мінімуму;
-   по III групі інвалідності - 6 мінімального прожиткового
мінімуму;
-   дітям-інвалідам - 3 мінімального прожиткового мінімуму;
2.2.                                        Пункт  13 цієї Постанови прийняти в редакції відповідно
статті 50 вищенаведеного Закону, якою встановлено, що
особам віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна
додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
-   інвалідам І групи - 100 % мінімального прожиткового
мінімуму;
-   інвалідам II групи - 75 % мінімального прожиткового
мінімуму;
-    - інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим
внаслідок. Чорнобильської катастрофи на променеву
хворобу - 50 % мінімального прожиткового мінімуму;
2.3.                                       Пункт  13 цієї Постанови прийняти в редакції відповідно
статті 51 вищенаведеного Закону, якою встановлено, що
щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю,
призначається у розмірах:


-   особам віднесеним до категорії 2 - ЗО % мінімального
прожиткового мінімуму;
-   особам віднесеним до категорії 3 - 25 % мінімального
прожиткового мінімуму;
-   особам віднесеним до категорії 4 - 15 % мінімального
прожиткового мінімуму;
2.4.                                        Пункт 14 цієї Постанови прийняти в редакції відповідно
статті 52 вищенаведеного Закону, якою встановлено, що
щомісячна компенсація в разі втрати годувальника
призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який
був на його утриманні, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за
віком незалежно, від пенсії, передбаченої законодавством
України;
2.5.                                        Пункт 15 цієї Постанови прийняти в редакції відповідно
статті 39 вищенаведеного Закону, якою встановлено, що
пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на
територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у
таких розмірах:
-         у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - З
мінімальної заробітної плати;
-         у зоні гарантованого добровільного відселення - 2
мінімальної заробітної плати;
-         у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 1
мінімальна заробітна плата
3.Підпункт 4 пункту 3 вищенаведеної Постанови прийняти у
такий редакції:
"4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її
бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із
заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за
весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних
календарних місяців роботи протягом цих років, з
додаванням суми заробітної плати за період роботи за
межами зони відчуження за цей місяц, якщо ця особа не



виводилася в цьому місяці із зони відчуження внаслідок
захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою
чи отримання перевищення гранично припустимої дози
радіації"
5)      Признати державним боргом суми пенсії нараховані по
рішенню судів з правом спадку та виплати їх до 31 грудня
2012 року
6)         Визнати право на інвалідність та на статус «Дітей
потерпілих» від аварій на ЧАЕС по життєво, а не до 18
років.
Що до рішень Конституційного суду України, який
всупереч положень Конституції України (254к/96-ВР) та
Закону України «Про Конституційний Суд України»
прийняв протиправні, (явно замовлені) рішення
Конституційного Суду України
№ 20-рп/2011 (у020р710-11) ВЩ26.12.2011 р. та № З-п/2012
003р710-Ш віз 25.01.2012 р., якими визнано
конституційним внесення до законів України про
Державний бюджет України на
2011 р та 2012 р. змін,
щодо заниження повного відшкодування збитків
ГАРАНТОВАНИХ ДЕРЖАВОЮ інвалідам-ліквідаторам
Чорнобильської катастрофи, та заниження
відшкодування збитків передбачених ДЕРЖАВОЮ
інвалідам війни
{що по наказу ДЕРЖАВИ захищали
національні інтереси країни, при цьому отримали поранення,
контузію чи невиліковні хвороби, наслідком чого встановлена
невиліковна інвалідність),
Виносячи зазначені вище протиправні рішення, судді
Конституційного Суду України, які прийняли ці рішення
порушили цілу низку Законів України і Міжнародних
Законів, які ратифіковані Україною. В першу чергу це
ОСНОВНИЙ ЗАКОН УКРАЇНИ - Конституція України
(254к/96-ВР), а саме статті 3, 8,16, 19, 22, 24, 46, 50, 56, 58,
60, 64, 68, 92 (ч. 2), 113,150,152, статті діючих Кодексів та
Законів країни (проігноровано конституційний принцип
верховенства права та положення, Закону України «Про



конституційний Суд України»), положення Конвенції
про захист прав людини і основоположних свобод 1950
року (ратифікованої Законом країни
№475/97-ВР від 17.07.1997 р.), положення Конвенції про
права інвалідів ратифікованої Законом України №
1767-VI (1767-17) від 16.12.2009 р.), положень Віденської
конвенції про цивільну відповідальність за ядерну
шкоду від 21 травня 63 року (ратифікованої Законом
України №334/96-ВР від 12.07.1996 р.).
2. Вирішити питання про притягнення до кримінальної
відповідальності:
2.1.3а__________ прийняття__________ протиправного__________ рішення
Конституційного суду України №20-рп/2011
(У020Р710-Ш
від 26.12.2011 р. суддю Конституційного
суду
України: Головін Анатолій Сергійович (Голова
суду), Баулін Юрій Васильович, Бринцев Василь
Дмитрович, Вдовіченко Сергій Леонідович, Гультай
Михайло Мирославович, Запорожець Михайло
Петрович, Кампо Володимир Михайлович, Колос
Михайло Іванович, Пасенюк Олександр Михайлович,
Сергейчук Олег Анатолійович, Стрижак Андрій
Андрійович, Шаптала Наталі Костянтинівна
(доповідач
по справі),
Шишкін Віктор Іванович;
2.2.3а__________ прийняття__________ протиправного__________ рішення
Конституційного, суду України № З-рп/2012 у003р710-12і
від
25.01.2012 р. суддів Конституційного Суду України:
Головін Анатолій Сергійович (голова суду), Баулін Юрій
Васильович, Бринцев Василь Дмитрович, Вдовіченко
Сергій Леонідович, Винокуров Сергій Маркіянович,
Гультай Михайло Мирославович, Запорожець Михайла
Петрович, Кампо Володимир Михайлович, Колос
Михайло Іванович, Овчаренко В'ячеслав Андрійович,
Пасенюк Олександр Михайлович, Сергейчук Олег
Анатолійович -(доповідач по справі), Шаптала Наталі
Костянтинівна.


Учасники «ВІЧЕ» підтримують звернення Всеукраїнської
Чорнобильської Народної Партії (ВЧНП) від 07.02.2012р.
викладений на сайті
http://www.chernobyl.org.ua
Керуючись Конституцією України, рішеннями Конституційного суду України від
26.12.2011 року № 20-РП/2011 та від 25.012012 року № З-рп/2012,
МИ ВИМАГАЄМО:
1.  ВСТАНОВИТИ для всіх урядовців і чиновників, в тому числі Президента України,
Генерального прокурора України, судців Верховного суду, Вищих спеціалізованих судів,
Конституційного суду, Апеляційних судів МАКСИМАЛЬНУ ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ разом
із всіма іншими, додатковими доплатами до заробітної плати у розмірі
не більше 10
прожиткових мінімумів, для працездатних осіб;
2.  ВСТАНОВИТИ заробітну плату народним депутатам України, прокурорам, суддям
місцевих та інших судів на рівні середньої заробітної плати у галузях економіки України;
3.  ВСТАНОВИТИ урядовцям та чиновникам, в тому числі Президенту України,
прокурорам та суддям МАКСИМАЛЬНУ ПЕНСІЮ у розмірі
не більше 10 прожиткових
мінімумів-для осіб, які втратили працездатність;
4. ЗРОБИТИ всім колишнім урядовцям та чиновникам, в тому числі колишнім
Президентам України,
прокурорам та суддям перерахунок розміру пенсій відповідно до пункту 3 цього Звернення

А також приєднується до звернення Всеукраїнське
об'єднання ветеранів Чорнобиля
до депутатів ОБСЕ від 05
березня 2012 року. Викладеного на їх сайті.
Постанову КМУ №1210 доповнити 4 (чотирма) категоріями
відповідно: УІР-пенсіонери, депутати ВР, судії та
чиновники вищого рангу включаючи мерів міст.
Якщо наші ЗАКОННІ ВИМОГИ НЕ БУДУТЬ ВИКОНАНІ,
ми будемо вимушені проводити безстроково масові акції
протесту і громадянської непокори та інші дії, аж до змін
влади, а також повідомляємо що 26 квітня 2012 р. ми
приймемо участь у Всеукраїнської протестної акції
«Київський Чорнобиль» .
===================================================================
31 )
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД
ГРОМАДСЬКИХ ЧОРНОБИЛЬСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Р Е З О Л Ю Ц І Я

14 вересня 2013 року                                                                      м. Лубни

Ми, представники громадських чорнобильських організацій різних рівнів та ініціативних груп громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зібралися на свій з'їзд, для об’єднання зусиль навколо єдиної мети – змінити ставлення влади до громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та напрацювати і прийняти рішення щодо подальших дій чорнобильської громадськості по відстоюванню своїх законних прав, які Держава Україна гарантувала всім нам, згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Конституцією України визнано та закріплено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави, а людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

В 1986 – 90 роках, ціною свого здоров’я та навіть життя, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильські АЕС захистили не лише Україну, але й увесь світ від катастрофи планетарного масштабу та запобігли розповсюдженню радіації по нашій планеті.

Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильські АЕС направлялися в Зону відчуження Чорнобильської АЕС за наказом Держави та виконували свої службові і виробничі обов’язки під дією високого рівня іонізуючого випромінювання, внаслідок чого – втратили імунітет та отримали ряд невиліковних хвороб, які спричинили інвалідність.

Невинними жертвами Чорнобильської катастрофи й стали ті громадяни, які проживали на момент аварії поблизу Чорнобильської АЕС, а також ті, хто до сих пір проживають на радіаційно-забруднених територіях.

Приймаючи Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Закон 796-12 від 28.02.1991р.) держава врахувала положення Віденської конференції про цивільну  відповідальність за ядерну шкоду  від 21 травня 1963 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також Конвенції про права інвалідів, взявши на себе відповідальність за завдану шкоду постраждалим громадянам і зобов’язалась відшкодувати іі за:

1. Пошкодження здоров’я або за втрату працездатності громадянами, та їх дітьми, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи;

2. Втрату годувальника, якщо його смерть пов’язана з Чорнобильською катастрофою.

Конкретні норми певного відшкодування завданої шкоди, встановлені інвалідам внаслідок Чорнобильської катастрофи положеннями статей 20, 50, 52, 54, 67, 71 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  (Закон № 796-12 від 28.02.1991р.).

Зокрема, згідно з положеннями статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Закон № 796-12 від 28.02.1991р.), встановлюються державні мінімуми пенсій, коли в усіх випадках  їх розміри  для  інвалідів,  щодо  яких встановлено  зв'язок з Чорнобильською катастрофою,  не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

З прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не лише змінилися розміри пенсій, але й ускладнилися їх розрахунки.
Не  могут быть ограничены  права  и свободы  предусмотренные    Конституцией  Украины, статьями    ст 6, 8,19, 22,24. 25, 27,  28.29, 40, 47,51, 52, 55, 56, 57,  58, 59. 60, 61. 62, 63.

Наприклад, солдати строкової служби, не маючи з об’єктивних причин на час ліквідації наслідків аварії заробітної плати, їм, Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Закон № 796-12 від 28.02.1991р.), передбачено призначення пенсії у відповідних мінімальних розмірах. Проте, ці розміри, всупереч норм Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Закон № 796-12 від 28.02.1991р.),  підміняються і встановлюються Постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що прямо порушує їх всебічні права.

Аналогічні ситуація склалася з військовослужбовцями, які призивалися із запасу через райвійськкомати, а також з громадянами, які відряджалися на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС міністерствами і відомствами та були залучені до робіт з ліквідації наслідків цієї аварії, але при цьому за основним місцем роботи або служби не мали високих заробітків.

Внаслідок невдоволеності великої частини громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Україну накрила хвиля перманентних акцій протесту чорнобильців, які тривають вже майже два роки.

За дорученням Прем’єр-міністра України, ще у жовтні 2012 року, було розпочато діалог з частиною громадських чорнобильських організацій, мета котрого була – знайти компромісні рішення, які б дозволили врегулювати ситуацію з пенсійним забезпеченням громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Внаслідок обопільних переговорів, такі компромісні рішення було знайдено і вони полягали у поетапному підвищенні пенсій та приведення їх до розмірів, передбачених Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Закон № 796-12 від 28.02.1991р.).

У квітні 2013 року, такі рішення були готові, залишалося їх лише закріпити на законодавчому рівні та зняти таким чином напругу і невдоволення у суспільстві та чорнобильському середовищі.

Проте, до сьогоднішнього дня остаточних рішень так і не прийнято, що викликає справедливе невдоволення та обурення великої кількості громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У зв’язку з бюджетним процесом, який в розпочинається в Україні у вересні місяці, ми, представники громадських чорнобильських організацій різних рівнів та ініціативних груп громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що зібралися на цей з'їзд, вимагаємо – негайного врегулювання пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на підставі норм Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Закон № 796-12 від 28.02.1991р.) та з урахуванням раніше досягнутих компромісів у ході діалогу з чорнобильськими громадськими організаціями.

Наші вимоги залишаються незмінними та полягають у приведенні Постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у відповідність з положеннями Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Закон № 796-12 від 28.02.1991р.), в яких передбачено, що в усіх випадках  розміри  пенсій  для  інвалідів,  щодо  яких встановлено  зв'язок з Чорнобильською катастрофою,  не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

У разі ігнорування наших вимог, змушені будемо вдатися до відновлення масових акцій протесту, а також застосувати інші засоби із захисту своїх конституційних прав.


Президія з’їзду:

1.     П.І.Б.       __________________
                            підпис
2.  П.І.Б.      __________________
                           підпис
3. і т.д.




Головуючий з’їзду:  П.І.Б.       __________________
                                                                підпис

Секретар з’їзду:   П.І.Б.            __________________
                                                            підпис
 =============================================================

32 )














Комментариев нет:

Отправить комментарий