Письмо на блог с просьбой ОПУБЛИКОВАТЬ.
anatolii.kovalov@asambleya.org
АНАТОЛІЙ КОВАЛЬОВ. СВЯТКУЮТЬ, КОЛИ В СУСІДА КОРОВА ЗДИХАЄ.
| 22.02.2016, 22:52 | |
Святкують, коли в сусіда корова здихає. Написати дану статтю спонукала розмова із одним бізнесменом. Він сказав:»Неправильно, що сільгоспвиробники виступають проти підвищення рівня оподаткування. Вони ж їздять джипами, чого вони ще хочуть? Нас же оподатковують, то нехай і їх на «повну котушку». Ось в цьому яскраво виражається наше українське невігластво. Мій співрозмовник не захищав себе, а прагнув гіршого іншим. По принципу – якщо мені важко, то нехай буде важко і всім іншим. Такі люди святкують, коли в сусіда корова здихає. Він не розуміє, що погіршення становища іншого лавиноподібно веде до погіршення становища всіх і цього ж мого співрозмовника. Пояснюю чому.
Давайте задамо самі собі запитання: Добробут населення зросте? Народиться більше дітей, чи менше стануть помирати пристарілі? Зміцниться село? Добавляться робочі місця? Краще стане працювати сільська (та і міська) школа? Медицина? Може гривна зросте і зменшиться інфляція? Задайте сто запитань і на всі буде одна відповідь - негативна. Дехто прикидає, що від збільшення оподаткування зросте бюджет, а значить краще забезпечать вчителів, лікарів, Армію. Це зовсім хибна думка. І ось чому. За 24 роки Незалежної України через дію керівників вищого рангу доведена економіка до того, що кожен українець від кепки до шнурків одягнений не в українське вбрання, а в чужоземне. Навкруги все імпортне, а наше виробництво, робочі місця, заводи, фабрики, будівлі – все знищене. Зверніть увагу:»Чим було знищене промислове виробництво? Чому не виробляємо навіть самих простих речей?» Відповідь одна і іншої відповіді не існує. Суть в тому, що виробництво обкладено такими великими податками, при яких товарне виробництво стало нерентабельним. Після цього за безцінь приватизовані, відібрані в народу стратегічно важливі виробничі об’єкти країни, а люди викинуті на вулицю. Населенню закрили рота через подачки від центрів зайнятості та субсидій. А виробництва немає, то немає чим заповнювати бюджет. Тому країна бідна, люди за межею існування. І це в Україні, де були створені самі найкращі у бувшій імперії умови для виробництва. Зараз заміть того, щоб кожного дня створювати свої матеріальні блага, то ми ці блага позичаємо у Міжнародного валютного фонду. Вже стільки напозичалися - щоб віддати, то кожному жителю потрібно внести більше, ніж по 150тисяч гривень. Подумайте, у вас є такі гроші? А віддавати прийдеться, ніхто цього не пробачить. Без вигоди ніхто грошей нам не дає. План – захват нашої території. План – знищення лишнього для них населення. План – не до розвитку, а до розрухи! А якби не волонтери, то вже б і України не було б. Наступний крок злочину полягає в тому, що хочуть обкласти (і вже обклали) податками сільське господарство, щоб знищити і тут виробництво, щоб забрати за безцінь сільськогосподарську землю, а людей або знищити, або пустити з торбами по світу, або зробити батраками. Уявіть, що Ви товаровиробник. Не має значення що виробляєте - чи сільськогосподарську продукцію, чи шиєте куртки, чи виготовляєте на продаж плуги, Інтуїтивно відчуваєте, що завжди можна цих виробників обкласти таким податком, що не те що виробництво покинуть, а і продадуть за безцінь виробничі приміщення. (А ще якщо на виробничі приміщення накладуть додаткові податки, що зараз робиться, то чи буде виробництво?). Хіба в таких діях по збільшенню оподаткування є глузд? Чи це планомірний злочин? Я вже писав, але хочу ще раз навести цифри. Коли в 1990році працювало в Тальнівському районі 32070осіб, або 95,8% від працездатного населення, то в 2015р. працює (разом наймані та займаються підприємництвом) – 7180 осіб, або 29,6% від працездатного населення. Щоденно район виробляв понад 100тонн молока. Район в 1990р. виробив промислової продукції на суму в 67,47 млн доларів США, або в теперішніх грошах понад півтора мільярда гривень, а зараз що маємо? … Молока в 1990р виробили – 42400т, а в минулому році лише 8220т. М’яса в 1990р – 10290т, а в минулому році лише 1272т. І так все інше. Виробництво в районі спало за 24 роки в порівняних цінах в десяток разів. Нам потрібно спільно всім домогтися від керівництва держави, щоб вони створили такі умови, щоб будь-яке виробництво стало вигідним. Ви запитаєте, а чи це можливо? Можливо! Можливо тому, що все це вже було. Щорічно розкрадається та вивозиться в офшори більше коштів, ніж весь річний бюджет України. Не валити село (в тому числі «децентралізацією»), а зберегти села. Щоб його зберегти, досить використати міжнародний досвід: - в одні руки землекористувачу давати не більше 300га землі; - обов’язково землекористувач повинен жити в тому селі, де його земля; - землекористувач сам безпосередньо повинен організовувати сільськогосподарське товарне виробництво на цій землі. Такому товаровиробнику дати пільгове оподаткування. Але якщо хоча б одна із попередніх трьох умов не виконується, то такій особі – податки 20% від суми виробленої продукції. Я вірю, що настануть кращі, справедливі часи. Для цього нам слід бути дружнішими. 22.02.2016р. Голова Тальнівської районної організації Аграрної партії України Анатолій Ковальов. http://www.seredniy-klas.org/load/anatolij_kovalov_svjatkujut_koli_v_susida_korova_zdikhae/1-1-0-2565 Опубліковано в "Донбас аграрний" http://agroparty.dn.ua/agro/187/svyatkuyut-koli-v-susda-korova-zdihaye | |
співрозмовник не захищав себе, а прагнув гіршого іншим. Платить налоги,не гирше-это зарплата и пенсии в стране.
ОтветитьУдалитьналоги платят все и по многу в нормальных странах. похер, кто ты и чем, каким бизнесом занимаешься. Хватит защищать олигархов, грёбаных благодетелей Украины!