4 февраля
2016 года, в 11 часов дня,
246 голосами
ЗУ внесен в прядок
рассмотрения
на этот день,
Для принятия
закона в ЦЕЛОМ,
проголосовало 198 депутатов, для
рассмотрения во втором
чтении—246
депутатов.
ПРОЕКТ
вноситься
народним
депутатом України
Марченком О.О.
(посв. № 294)
Закон УкраЇни
Про
внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний
захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо зон радіоактивно забруднених територій)
Верховна Рада України постановляє:
І. Внести до Закону України «Про
статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи» (Відомості Верховної
Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 із наступними змінами), такі зміни:
1. Доповнити статтею 2 такого
змісту:
«Стаття 2. Визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій
Залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей грунтів, величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов'язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров'я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих та соціально-побутових відносин територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони.
Такими зонами є:
1) зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році;
2) зона безумовного (обов'язкового) відселення - це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/км2 та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км2 та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км2 та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;
3) зона гарантованого добровільного відселення - це територія з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км2, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км2, або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км2, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.
Межі цих зон установлюються та переглядаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з Національною академією наук, центральними органами виконавчої влади, сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, безпеки використання ядерної енергії, управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов’язкового) відселення, на основі експертних висновків.
Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, та дані щорічних дозиметричних паспортизацій із зазначенням очікуваних доз опромінення населення оприлюднюються Кабінетом Міністрів України один раз на три роки, починаючи з 2009 року, а також надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Карти зазначених зон, перелік населених пунктів, віднесених до цих зон, та дані щорічних дозиметричних паспортизацій із зазначенням очікуваних доз опромінення населення один раз на три роки публікуються в загальнодержавних та регіональних друкованих засобах масової інформації і зберігаються у відповідних центральних та місцевих органах виконавчої влади».
2. Пункт 3 частини 1 статті 11
викласти в такій редакції:
«3) особи,
які постійно проживають (проживали) або постійно працюють (працювали) чи
постійно навчаються (навчалися) у зонах безумовного (обов'язкового) та
гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня
1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного
(обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого
добровільного відселення - не менше трьох років».
3. Пункт 4 частини 1 статті 11
викласти в такій редакції:
«4) особи,
які постійно проживали або постійно працювали чи постійно навчалися на
території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за
станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у
цій зоні не менше чотирьох років».
4. Абзац 8 пункту 3 частини 1
статті 14 викласти в такій редакції:
«постійно
проживають (проживали) або постійно працюють (працювали) чи постійно навчаються
(навчалися) у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного
відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або
відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового)
відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення
- не менше трьох років, - категорія 3».
5. Пункт 4 частини 1 статті 14
викласти в такій редакції:
«4) особи, які постійно проживали
або постійно працювали чи постійно навчалися на території зони посиленого
радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року
прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох
років, - категорія 4».
6. Пункт 11 частини 1 статті 30 викласти
в такій редакції:
«11)
безплатне харчування потерпілих учнів середніх загальноосвітніх шкіл,
професійно-технічних закладів освіти, студентів коледжів та технікумів
(училищ), а також дітей, які є інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Дітям, які не харчуються в зазначених навчальних закладах, а також за всі дні,
коли вони не відвідували ці заклади, до досягнення повноліття виплачується
грошова компенсація у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України».
7. Абзац 1 частини 3 статті 30
викласти в такій редакції:
«Дітям,
зазначеним у статті 27 цього Закону, яким встановлено інвалідність, пов'язану з
Чорнобильською катастрофою, надаються компенсації та пільги, передбачені пунктами 2, 4, 11 частини
першої цієї статті, а також надаються такі компенсації та пільги:».
8. Частину 3 статті 30
доповнити пунктом 12 такого змісту:
«12) повне
державне забезпечення дітей до вступу їх до школи (не старше 8 років) шляхом
безплатного виховання (утримання) їх у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах
і надання щомісячної грошової допомоги, розмір якої визначається Кабінетом
Міністрів України».
ІІ. Прикінцеві
положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного
за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України
у місячний термін з дня набрання чинності цим Законом привести свої
нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Голова
Верховної Ради
України
Комментариев нет:
Отправить комментарий