Павло Розенко: "Ми уникнули соціальних
бунтів"
З часу останнього інтерв'ю міністра Павла
Розенка .
DT.UA минув уже рік.
На наш погляд, досягнень у Мінсоцполитики за цей час практично не додалося.
Ну не можна ж усерйоз вважати перемогою той факт, що 5,6 млн українських сімей (як зазначено в річному звіті уряду), тобто близько третини населення, сьогодні охоплено субсидіями?
Список завислих питань, вирішення яких очікували від міністра, що претендує на звання реформатора, міг би розтягнутися не на одну сторінку.
Населення продовжує убожіти, але обіцяної монетизації пільг так і не відбулося.
Верифікація пільговиків і пов'язане з цим пом'якшення банківської таємниці викликають багато запитань.
Кредити Світового банку, призначені на створення сучасної системи соціальних послуг, а також гранти від міжнародних донорів на тимчасово переміщених осіб (ТПО) використовуються неефективно.
А проблеми переселенців, особливо житлові, залишаються такими ж гострими.
Як і питання їх працевлаштування. Але Держслужбу зайнятості так і не реформували.
Під сумнівом і одна з першочергових реформ — пенсійна.
Проте сам Павло Розенко вважає, що за минулий рік було зроблено більше, ніж за останні десять.
Головне досягнення — це те, що в непростій економічній ситуації вдалося уникнути соціальних бунтів.
Тож наш песимізм — це, на думку міністра, з одного боку, дефіцит певних комунікацій, а з іншого — фахівців, які розуміються на соціальній політиці й можуть дати професійну оцінку діяльності міністерства…
Перемоги річного проекту —
Павле Валерійовичу, 5,6 млн українських сімей, які одержують субсидії, — це перемога чи поразка? —
З погляду завдань, які ми ставили перед системою субсидій, це хороший показник. Звичайно, якби соцстандарти поступово підвищувалися, то тих, хто потребує субсидій, було б не так багато — люди самі могли б оплачувати комунальні послуги.
Але у нас такої можливості не було.
З 1 квітня 2015-го треба було різко, у два-чотири рази підвищити ціни на електроенергію, газ, тепло.
Часу для філософствувань не було.
— Тобто це перемога соцполітики?
—У короткостроковій перспективі 2015–2017 рр. — так.
Досвід багатьох країн свідчить, що неефективність соціальної політики при шоковому підвищенні цін призводить до бунтів. Ми уникнули соціальних бунтів. Незважаючи на політичні спекуляції на тему тарифів, люди не вийшли на вулиці з масовими протестами. І друга перемога — майже стовідсоткова оплата населенням рахунків за цей опалювальний сезон. Та якщо через три-п'ять років у системі субсидій залишиться більш як 5 млн сімей, це буде провалом.
У довгостроковій перспективі систему субсидій, безумовно, потрібно трансформувати. Переглядати норми споживання, виводити людей із системи субсидій, підвищуючи рівень їхнього життя.
Але в короткостроковій перспективі ми забезпечили спокій і провели реформу енергетичного сектора. — Ніякої реформи ще не було.
Ті ж адресні монетизовані виплати, з погляду енергозбереження, наприклад, значно ефективніші.
Малозабезпечені мотивовані, наприклад, утеплювати стіни, а зекономлені на оплаті за "комуналку" кошти витратити на інші потреби. — Зв'язок з енергоефективністю, безумовно, важливий.
Питання монетизації субсидій постало давно. При впровадженні системи субсидій одна міжнародна консалтингова компанія від самого початку рекомендувала їх монетизувати. Але після піврічного дослідження роботи нашої системи вони самі відмовилися від цих рекомендацій. Сьогодні середній розмір субсидії коливається від 500 до 4500 грн. І, на жаль, немає гарантій, що після монетизації люди з пенсіями по 1100 грн заплатять саме за комунальні послуги.
Система відключення газу, електрики, води за борги в Україні не діє через відповідні мораторії. Крім того, 35 млрд грн, виділених на субсидії, — не живі гроші, а на 90% клірингові розрахунки між постачальниками послуг. Монетизовані виплати потребують щомісячного виділення людям готівки. Ми ж зараз намагаємося забезпечити вчасно пенсії й інші соцвиплати. І додаткового навантаження держбюджет не витримає.
— Тобто обіцяної монетизації не буде?
— Цього року у нас тепла зима. Ми не виключаємо, що наприкінці опалювального сезону на рахунках споживачів за півроку накопичиться певна сума зекономлених коштів. За нашими підрахунками, близько 1–1,5 млрд грн. Я за те, щоб цю суму можна було монетизувати. Тоді в майбутньому у людей з'явиться стимул для економії наступного сезону. Але ми повинні чітко сформулювати ідею, що суми на рахунках споживачів мають бути використані не на купівлю їжі, наприклад, а лише на енергозбереження. Держенергоефективності разом із Мінрегіоном зараз відпрацьовують механізм, як можна використовувати кошти, що залишилися на рахунках.
Є кілька варіантів: монетизувати і роздати людям, повернути до держбюджету або ж залишити на віртуальних рахунках, щоб люди могли використовувати їх для майбутніх оплат. Потрібні й не дуже позики — Одна з перешкод на шляху монетизації — цілковита плутанина з пільговиками в країні. Торік було отримано позику Світового банку в 300 млн євро на модернізацію системи соціальної допомоги населенню. Це не перший кредит на ці потреби, попередні були витрачені, але система так і не з'явилася. Чи є гарантії, що ми все ж таки побачимо і єдиний реєстр пільговиків, і сучасну систему соцдопомоги — З реалізацією цього проекту є певні труднощі, і я дуже не хочу, щоб він завершився так само безрезультатно, як і попередній (у 2008–2013 рр. було витрачено близько 200 млн дол., але нова інформаційна система так і не запрацювала). Зараз у нас ідуть досить серйозні дискусії з менеджментом Світового банку. Є бажаючі витратити цей кредит так само неефективно, як і попередній.
— Хто конкретно? —
Багато хто. Насамперед ті, хто займався цим проектом у минулому, вигравав тендери на купівлю обладнання, створював ПЗ. Діють через міжнародні організації, які рекомендують нам вкладати нову позику СБ у старі розробки. —
А ви хочете все почати з нуля? Що в такому разі вже зроблено, і коли буде результат?
— Ми оцінюємо можливості вже нібито розробленої у 2011 р. системи. Вона морально застаріла, але там є якась база. Альтернативний варіант — взяти одну з систем, які діють у країнах ЄС, адаптувати й запустити в Україні.
З одного боку, логіка підказує, що якщо в ту систему вже було вкладено кошти, варто її доопрацювати. З іншого — ніхто не дає гарантій, що вона життєздатна. Нині наші фахівці над цим працюють.
Проект триватиме до 2020 р. — Це адекватні темпи?
Ви ж іще з 2015-го почали над цим працювати? — Хотілося б швидше. Розраховую, що встигнемо до 2017-го.
Поки що робимо аудит і пишемо технічне завдання. Проектне завдання було затверджене до мене. Я його не підписав би.
Але зараз ми змушені за ним працювати. — Відомо, що в Мінекономрозвитку зараз лежить обґрунтування щодо нової позики на 200 млн дол.
Завдання проекту "Соціальна підтримка територіальних громад", який буде курирувати ваше відомство, аналогічні попередньому. І, згідно з висновками експертів, не містять реальних заходів, а є декларацією про намір витратити гроші. — Навколо цього проекту зараз точаться дискусії. Згодний, що цілі програм збігаються, і в додаткових кредитах немає потреби. У нас повне розуміння з Мінекономрозвитку щодо того, що цілі проекту потрібно переробити.
— А він узагалі потрібен, на ваш погляд?
— У тому вигляді, в якому є зараз, мабуть, ні.
— Хто в такому разі був його ініціатором і розробником?
— Це ініціатива групи міжнародних консультантів, у тому числі Світового банку, а також робочої групи в складі представників місцевих органів влади — Мінекономрозвитку і Мінсоцполітики. Так вийшло, що коли ми побачили остаточний варіант, то зрозуміли: ефективність буде невисокою. Ми будемо його переробляти. На жаль, серед чиновників нижчих рівнів присутнє бажання залучити кошти за будь-яку ціну. — Так це й виглядає. Але це кредит, а не доброчинність. — Ми стоїмо на твердій позиції — дуже уважно ставимося до підписання таких договорів.
З мого боку, і це вам підтвердять у тому ж Мінекономрозвитку, не було спроб лобіювати якісь незрозумілі схеми. Навпаки, хочу все це змінити й доопрацювати. Ми усвідомлюємо, що кожен такий проект насамперед має бути націлений на результат.
— Припустимо. Тоді прояснімо, на що витратять уже отримані 300 млн? — Проект складається з двох частин.
На саму базу — створення й запуск загального інформаційного простору в системі соцзахисту, виділяється близько 55 млн. 200 млн — фінансова допомога, що перераховується безпосередньо до держбюджету при виконанні деяких умов: певні реформи й параметри соціальної політики. Один із них — збільшення адресності соцвиплат малозабезпеченим. За його виконання держбюджет уже одержав близько 20 млн. Загалом за виконання "маяків" до бюджету надійшло близько 50 млн. — Експериментальний проект з реформування системи захисту прав дітей, який буде реалізований у п'яти областях, теж у цій частині? — У другій. 100 млн дол. ідуть на цільові програми в системі соцзахисту. З них близько 40 млн — на деінституалізацію й створення системи соціального інспекторату.
— Експерти говорять, що за ці гроші можна реформувати не п'ять областей, а всю сферу.
— По-перше, ми відкриті для будь-яких напрацювань та обґрунтувань експертів. Будемо раді, якщо хтось запропонує ефективнішу модель. 40 млн дол. — максимальна сума, яку можна буде витратити. — В обґрунтуваннях, які доводилося бачити, є, наприклад, закупівля меблів та оргтехніки для інтернатних установ. Навіщо, якщо передбачається їхнє значне скорочення за рахунок влаштування дітей у сімейні форми виховання? — Ніяких закупівель меблів для інтернатів не буде. Гроші вкладатимуться у підтримку ДБСТ, реабілітаційних установ, центрів денного перебування. Ми створюємо умови для поступової відмови від інтернатів. Це — наш пріоритет, як і затвердження нової редакції закону про соціальні послуги, який вже було внесено у парламент. Ми дамо можливість працювати й претендувати на кошти держбюджету, які виділяються на системи соцзабезпечення, не тільки державним, але й приватним інституціям. Створимо реальне конкурентне середовище.
— На цей час мало хто розуміє, як саме все працюватиме в умовах децентралізації. Якими є реперні точки вашого відомства для реалізації реформи?
Без відповідних нормативних актів проблемною вбачається робота тих самих органів опіки й піклування. — Децентралізація триватиме мінімум п'ять років. Дуже важливо, щоб у процесі передачі повноважень місцевим органам влади не випала система соціальних послуг. Для цього Мінсоцполітики має написати відповідні держстандарти. Ми вже затвердили й випробували в регіонах близько 14 різних стандартів. — Стандарти писалися й раніше. Результати були не найкращі. — Децентралізація нас підштовхнула. 2015-й став проривом у системі соцстандартів. Усього необхідно розробити близько 20 стандартів, поки затверджено 14. У 2016-му, гадаю, цю роботу завершимо. Мене теж хвилює, що в цьому процесі люди можуть залишитися зі своїми проблемами сам на сам, а ми втратимо навіть ту умовну, мінімальну, якість послуг. Верифікація
— Рік тому одним із ваших пріоритетів була верифікація. У результаті доступ до банківської таємниці з метою верифікації одержав Мінфін. У відповідь на запит DT.UA Нацбанк чітко роз'яснив: передавати цю інформацію третім особам, у тому числі й органам соцзахисту, Мінфін не зможе. Як тоді відбуватиметься верифікація пільговиків?
— Ми вже зараз її здійснюємо на основі наявних у нас баз. Механізми є, але вони недосконалі. Зараз багато спекуляцій, що, мовляв, якщо провести верифікацію, як свого часу зробили Грузія або Греція, то ми одержимо десятки мільярдів економії. Але ми не Грузія. У нас з 2000 р. є персоніфікований облік пенсіонерів, а їх верифікація — наша поточна діяльність. Щомісяця встановлюємо близько 500 осіб, інформацію про смерть яких не було вчасно подано до ПФ.
— Наприкінці 2015-го міністр фінансів говорила, що, розпочавши верифікацію ТПО, вони виявили: з 46 тис. чоловік, зареєстрованих в одному місті, реально там проживають лише 15 тис. Тож подальша верифікація допоможе Мінфіну заощадити мінімум 5 млрд грн. — Ми не сліпі кошенята. Система, що працює в Україні, функціональна. Усі запобіжники, що блокують дублювання виплат, у нас є.
Верифікація здійснюється щомісяця. У 2015 р. ми провели верифікацію в ПФ. Плюс верифікували 5 млн одержувачів пільг на житлово-комунальні послуги. Після чого їх залишилося близько 3,5 млн, і тепер вони одержують пільги лише виходячи з доходів.
На сьогодні відбувається непростий процес з верифікації пільг самотніх матерів. Цю пільгу одержували 600 тис. жінок. Зараз вони проходять перереєстрацію. За нашими оцінками, одержувати допомогу в уже підвищеному розмірі будуть близько 400 тис. жінок. На переналаштування системи видачі допомоги самотнім матерям залежно від доходу сім'ї дається три місяці. Вони одержать її в повному обсязі з 1 січня, але заднім числом. Тому не треба здіймати паніки. Така сама ситуація з ТПО.
Торік з 1,1 млн пенсіонерів ми припинили виплати приблизно 180 тис.
З них 22 тис. чоловік померли,
150 тис. виплати припинили на підставі інформації, отриманої від СБУ й правоохоронців, що ці пенсіонери не проживають за зазначеним місцем проживання. —
Як, до речі, Мінсоцполітики й ПФУ взаємодіють із органами влади так званих ДНР/ЛНР? Ви обмінюєтеся базами пенсіонерів, щоб уникнути "подвійної виплати пенсії"? —
----Згідно із законодавством, пенсію та інші види соцдопомоги одержують люди, зареєстровані як ТПО, що переїхали й проживають на підконтрольних Україні територіях.
Пенсійний туризм — грубе порушення законів. Ці випадки є, вони масові. Але разом із СБУ ми вживаємо певних заходів із припинення цієї практики. У нас взаємодія не з "ЛНР"/"ДНР", їх ми не визнаємо. У нас активна співпраця з СБУ щодо перекриття схем незаконного одержання пенсій та інших соцвиплат.
— Якщо ви так добре справляєтеся, то навіщо Мінфіну займатися верифікацією? Навіщо вони одержали доступ до банківської таємниці громадян?
— Багато рішень зараз приймаються під впливом істерії так званих незалежних експертів, представників громадянського суспільства та ЗМІ. Перед новим роком почали активно розкручувати тему про необхідність негайної верифікації. — Але ж були певні претензії Мінфіну до Мінсоцполітики… — Думаю, будь-який орган влади може написати список претензій до іншого органу влади. Щоб усі їх зняти, відповісти на запитання експертів і деяких представників Мінфіну щодо верифікації, проведеної Мінсоцполітики, і було ініційовано цей процес. Якщо нам не довіряють, нехай здійснюють верифікацію так, як вони вважають за потрібне. Ми надамо їм цілковиту підтримку. Щоб потім ні в кого не виникало підозр, що Мінсоцполітики неправильно проводить верифікацію, тому що нібито зацікавлене у відрахуванні незаконних виплат. Навпаки, ми зацікавлені у верифікації й хочемо вивільнити зайві ресурси.
— Як відбуватиметься сам процес? Якими будуть критерії? Що стане основою для припинення виплат?
— Найближчим часом Мінфін подасть на засіданні уряду порядок проведення верифікації. Там будуть відповіді на всі ваші запитання. І умови, і критерії, а головне, чи будуть результати верифікації підставою для скасування соцвиплат. Мінфін, тут ви праві, не може нам передавати інформацію, але може сказати, що верифікація виявила проблеми у такої-от особи, і попросити Мінсоцполітики провести її персональну перевірку, на підставі якої прийняти рішення щодо законності тих чи інших виплат. У дискусіях про верифікацію всі чомусь говорять тільки про можливий позитивний ефект — про економію ПФ на ТПО, двійниках або "мертвих душах". Але ніхто — про судові рішення, які набули чинності, але невиконані, згідно з якими ПФ має виплатити людям борги на суму 4,5 млрд грн (переважно чорнобильцям, дітям війни й іншим категоріям). Говорити, що верифікація — тільки економія, неправильно. Вона покликана показати всі наявні сьогодні проблеми. А після цього ми маємо дати відповідь, коли буде виконано рішення судів.
— Ви вже бачили критерії оцінки Мінфіну?
— Поки що ні. Я так розумію, що Мінфін перебуває на стадії їх розробки. Переселенці — Змін, передбачених у прийнятому ВР законопроекті №2166, на практиці поки що не відбулося: Кабмін ще не привів у відповідність із законом свої постанови №505 і 509. В управліннях праці й соціального захисту населення не приймають документів на подовження виплат усіх видів соцдопомоги для ТПО (у тому числі адресної) без печатки Державної міграційної служби (ДМС) на довідках ТПО. Запропоновано приймати документи за старими правилами. Це суперечить принципам права, за якими закон має вищу юридичну силу, і порушує права переселенців. — У законі написано: порядок проведення реєстрації або обліку ТПО встановлюється Кабміном. І сьогоднішні порядки практично не суперечать цьому. У законі у ДМС забрали право проставляти печатки на довідках за місцем проживання ТПО. Але якщо ми не знатимемо місця проживання, то як зможемо виконати норму закону про те, що виплати ТПО робляться тільки тим, хто зареєстрований і проживає на території України? У постанові Кабміну чітко зазначено, що на затверджених ним довідках ДМС має проставляти штамп про проживання людини за конкретною адресою. І це не обмеження прав людини. Якщо вам не потрібна соцдопомога, будь ласка, не реєструйтеся. Але якщо претендуєте на неї, то ми повинні знати, що допомогу одержують переселенці, а не жителі "ЛНР"/"ДНР". На приведення своїх постанов у відповідність із законом Кабміну дано три місяці. І на цей час, щоб не було анархії, дійсні старі постанови. Жодних утисків, ніяких додаткових обмежень прав ТПО не буде. Але ми зробимо все для посилення адресності цих соцвиплат.
— Суму в держбюджеті-2016 на надання адресної допомоги ТПО скорочено на 700 млн грн (3,6 млрд — у 2015 р. і 2,9 млрд — у 2016-му). Водночас у грудні в ефірі "5 каналу" ви заявляли, що жодні програми згорнуті не будуть. Суму зменшено з розрахунку на верифікацію? Чого очікувати переселенцям 2016-го?
— Домовленість була така: оскільки активних бойових дій зараз немає, і значного напливу ТПО ми не очікуємо, то виділених коштів цілком вистачає, щоб закрити десять місяців 2016-го. За цей час ми проводимо верифікацію, уточнюємо дані тощо. І, повірте, якщо в липні-серпні ми побачимо, що це не приведе до економії та скорочення коштів, то, звичайно, ніхто не залишить ТПО без фінансування. Тоді ми внесемо зміни до держбюджету і забезпечимо виплати в повному обсязі. Такі гарантії було дано мені публічно і прем'єр-міністром, і Мінфіном. Жодних скорочень соцпрограм для ТПО у 2016 р. не буде.
— Держпрограма допомоги ТПО також передбачає підготовку та передачу Міжвідомчому координаційному штабу списку об'єктів, де можливе розміщення ТПО. Де можна знайти цей список?
— Те, що цю держпрограму взагалі нарешті було затверджено, — уже велике досягнення. Після тривалих дискусій, суперечок, пошуків фінансових ресурсів. Хоча, на мій погляд, це мало статися ще у 2014 р. Та, на жаль... Фактично десять місяців своєї роботи ми витратили на те, щоб з нуля написати програму... — Досить декларативну... — Критикувати можна будь-який документ. Але програма є, і в ній абсолютно чітко розписані функції та повноваження органів влади, у тому числі місцевого самоврядування. Зокрема, чітко визначені структури, зобов'язані забезпечувати цей реєстр. Відповідному штабу, який знаходиться у відомстві Держслужби з надзвичайних ситуацій та очолюваний її заступником, місцеві органи влади зобов'язані надавати інформацію про наявність приміщень, у яких можуть бути зареєстровані або розміщені ТПО. І Держслужба в актуальному режимі повинна розміщувати її на сайті. — Ви маєте на увазі vpo.gov.ua? Він не оновлюється.
— Це питання порушувалося нами неодноразово. Разом із громадськими організаціями ми намагаємося достукатися до всіх органів влади. Це міф, що всіма проблемами ТПО має займатися Мінсоцполітики. Є закон, у якому чітко зафіксовані повноваження та функції органів влади із забезпечення всіх прав ТПО (і соціальних, і житлових, і юридичних). — Тобто до напівпорожніх, мало придатних для житла модульних містечок для ТПО у Харкові та Дніпропетровську Мінсоцполітики не має стосунку? — Ні.
— А що являє собою проект "Хабітат" та ГО "Свої люди" з будівництва тимчасового житла в Сєверодонецьку?
— Наскільки я знаю, це проект і кошти міжнародних донорів, насамперед УВБК ООН і ПРООН у населених пунктах, які виділяються для співробітництва з відповідними громадськими організаціями. Ми забезпечуємо зв'язок між цим проектом і місцевими органами влади. Зокрема, кілька тижнів тому в Мінсоцполітики на прохання цього проекту збиралися голови райдержадміністрацій Луганської та Донецької областей. Їм презентували проект, розповідали про можливі напрями, які за рахунок цього фінансування зможуть здійснювати місцеві адміністрації. — Про які суми йдеться? І що це? Тимчасове житло за типом модульних містечок?
— Наскільки я знаю, проект сконцентровано не лише на житлових, а й на проблемах соцзахисту, охорони здоров'я та зайнятості. Рішення з використання коштів прийматимуть відповідні донори та керівництво проекту, а не Мінсоцполітики.
— Як ви можете бути сполучною ланкою, якщо не знаєте ні суті, ні кошторису проекту?
— Ми знаємо суть проекту. А кошторис залежатиме від фінансових можливостей донорів. Проект тільки запускається. Всі чудово розуміють, що за рахунок держбюджету всіх проблем ТПО не вирішити. Ми зацікавлені в будь-якому вигляді допомоги, що надається міжнародними фінансовими структурами. Для нас найголовніше, що, по-перше, ці кошти будуть, і, по-друге, щоб вони були ефективно використані. Але не думаю, що система контролю в проектах міжнародних організацій, а йдеться про офіційні структури ООН, допустить будь-яке нецільове або непрозоре використання коштів. У мене немає жодних підстав у чомусь їх підозрювати. Але, безумовно, у нас буде своя роль із погляду контролю за процесами.
— А який ефект від співпраці Мінсоцполітики з громадськими організаціями, зокрема з програми регіональних радників міністра по ТПО, реалізованої за грантові кошти ГО "Крим SOS"?
— Ефект поки що важко оцінити. Положення є. Це кошти уряду Великої Британії, спрямовані через відповідні представництва. Своїми партнерами в Україні вони вибрали відому громадську організацію "Крим SOS". І, вважаю, ні в кого немає підстав сумніватися в її репутації. До мене звернулися з проханням надати статус радників Мінсоцполітики відібраним на конкурсних умовах людям у 27 регіонах України. Щоб вони мали певну вагу. І я це зробив. Мета проекту — створити сполучну ланку на рівні області між представниками громадянського суспільства, ТПО та облдержадміністраціями, на які покладено функції соцзахисту та іншої роботи з ТПО.
— А ефект який? — Різний, залежно від областей. Ми ще не підбивали підсумків. Проект щойно розпочався.
— На що розраховуєте?
— Що за рахунок цих радників місцева влада краще почує людей і буде вирішувати їхні проблеми. Радники вже обрані й тісно працюють із головами обладміністрацій. Час покаже, наскільки ця форма співпраці ефективна. Але я не бачу тут нічого поганого. Навпаки, добре, якщо з'явиться ще один лобіст інтересів ТПО в органах місцевої влади, який їх смикатиме та вимагатиме вирішувати конкретні питання. Підтримую будь-які способи допомоги ТПО із будь-якого боку. І в цьому напрямі, вважаю, за останній рік нам удалося багато чого зробити. Зокрема, з міжнародної гуманітарної допомоги. Ви вже не знайдете таких прикладів, щоб вона по три-чотири місяці стояла на кордоні й не могла потрапити в країну. — Однак питання стосовно того, що є гуманітарним вантажем, а що — ні, залишилися. — Моє завдання полягає в тому, щоб гуманітарна допомога в Україну надходила максимально швидко. Питання про те, що провозиться в її межах, безумовно, є. Але це не моя компетенція. За останні три-чотири місяці ми налагодили хорошу взаємодію з ДФС. Результати спільної роботи — конкретні кримінальні справи й десятки структур, позбавлених права ввозити гуманітарку.
Зайнятість — А що з Держцентром зайнятості? На якому етапі слідство з приводу історії з хабаром, отриманим Я.Кашубою?
— Історія весела. Ви знаєте, що після затримання Я.Кашуби я видав розпорядження про відсторонення його від посади керівника Держслужби зайнятості. І на сьогодні у мене є рішення Печерського районного суду про те, що з 12 січня 2016 р. я зобов'язаний поновити його на посаді. У мене також є офіційна заява від Я.Кашуби та його адвоката.
— А як же хабар?
— Питання в тому, що слідство ще триває, справи в суді немає, відповідно, його ніхто й не розглядає по суті. На сьогодні я не буду скасовувати свого розпорядження та поновлювати його на посаді, що, гадаю, загрожує мені черговим судовим розглядом. Як реагувати на цю парадоксальну ситуацію? З одного боку, є факти, які всі бачили, а з іншого — судового рішення й навіть розгляду справи про хабарництво й досі немає.
— Однак у результаті ви нікого не можете призначити на цю посаду, а відповідно, не можете реформувати Держслужбу та, зокрема, виконувати держпрограму з підтримки ТПО?
— Реформа Держслужби зайнятості триває й без призначеного керівника. Але для цього необхідно змінити чинне законодавство, яке визначить новий функціонал служби зайнятості; створення національного агентства зайнятості (не держоргану, як це є нині, а мобільного інструменту на ринку праці); встановлення нових правил як для одержання допомоги з безробіття, так і для стимулювання людей шукати роботу. Плюс активізація програм перекваліфікації та перенавчання. Цифри свідчать самі за себе. Якщо на момент мого вступу на посаду міністра кількість звернень ТПО у центри зайнятості становила 4,5–5 тис., то на сьогодні за працевлаштуванням у Держслужбу зайнятості звернулися понад 50 тис. ТПО. З них були працевлаштовані 15 тис. чоловік. Тисячі чоловік пройшли через програми перенавчання та перекваліфікації. Питання в іншому. Чому при значній кількості ТПО, яким реально потрібна робота (за нашими оцінками, це близько 200–250 тис. чол.), до служби зайнятості звернулися лише 50 тис.? Вочевидь, довіри до цієї служби сьогодні немає. Вона буде тоді, коли ми наповнимо службу новою якістю.
— Ну ви це й рік тому казали... — Програми та зміни в чинне законодавство приймає ВР. Щоб у нас не вийшла така сама ситуація, як із пенсійною реформою, що майже рік лежить у ВР, ми намагалися залучити до розробки законопроекту, по-перше, нардепів, по-друге (щоб уникнути спекуляцій про те, що хтось хоче підім'яти під себе Держслужбу зайнятості), фахівців базових служб зайнятості, а також представників роботодавців і профспілок. Робоча група свою роботу завершила. Законопроект узгоджено з усіма органами виконавчої влади. Залишилися деталі, які потрібно відшліфувати. Реформування Держслужби зайнятості — один із головних пріоритетів разом із здійсненням пенсійної реформи. Пенсійна реформа
— Поговоримо про пріоритетну пенсійну реформу. Вона буде чи ні? Оскільки як структурний маяк МВФ із програми вона вже зникла. — Не зникла. У нас із МВФ тривають дуже важкі дискусії навколо всього соціального блоку. І Мінсоцполітики в них основний збурювач спокою. — Тому що ваше міністерство витрачає більшу частину коштів. — Я не проти економії та створення системи, яка дає змогу виплачувати гроші тільки тим, кому справді потрібно. Але я категорично проти подальшого урізання соцпрограм і соцвиплат. Обмежувати в соціальних правах громадян уже нікуди. Усе, що можна було вдосконалити, ми зробили, у тому числі в пенсійній сфері. Не можу погодитися з тим, що за останній рік нічого не зроблено. — За останній рік знижено ЄСВ, дефіцит ПФ зростає, а пенсійної реформи немає. — Частину пенсійної реформи нам усе-таки вдалося реалізувати. Те, що з 1 червня 2015 р. уже є єдині принципи нарахування пенсії, і ми не призначаємо ніяких спецпенсій (депутатам, міністрам, прокурорам, суддям та ін.), — один із основних елементів пенсійної реформи, який ми вигризли зубами. Про це говорили 20 років, а ми зробили. Нереалізованим залишилося запровадження накопичувальної системи. Другий рівень. У цьому питанні ми, на жаль, спізнюємося. Вона мала набутити чинності ще в 2004 р. Але політичної волі робити реальні кроки як не було, так і немає. На жаль, цей рік ми витратили на непродуктивні дискусії.
— Якісь зрушення все-таки є? — Вони полягають у тому, що ми хотіли б не просто провести законопроект у ВР, а й отримати згоду на це від МВФ і СБ.
— Не отримали? — Скажімо так: начитавшись висновків усіляких експертів, у тому числі в шановному DT.UA, після внесення цього законопроекту до ВР МВФ уперше приїхав в Україну з досить рішучим налаштуванням, що уряд має відкликати цей законопроект. — Нам, звичайно, приємно, що експерти МВФ дослухаються до нашого видання. Але, мабуть, у них є й інші міркування.
Які? — Потрібне доопрацювання, немає системи захисту, несвоєчасно. Ми сіли з експертами фонду в ПФ і впродовж двох тижнів розкладали законопроект по поличках. Не можу казати за них, але в принципі претензій до документа в них уже немає. Є одна глобальна проблема — цей проект має йти в зав'язці з реформуванням солідарної пенсії. Та все реформування солідарної пенсії зводиться чомусь тільки до одного принципового питання — підвищення пенсійного віку. Вони побоюються, що ми проведемо у ВР тільки цей законопроект, і все. Тому їхня логіка сьогодні така: ми підтримуємо напрями реформування та впровадження в майбутньому накопичувальної системи, але це має відбуватися лише разом із підвищенням пенсійного віку.
— А оскільки у 2016 р. пенсійний вік не підніматимуть, то й пенсійної реформи очікувати не варто? — Ні, я не згодний з таким сценарієм. Останні три місяці йде жорстка дискусія з МВФ щодо необхідності розділити ці два питання. По-перше, я категорично проти підвищення пенсійного віку на даному етапі розвитку суспільства. Допоки ми не зробили реальних кроків із підвищення тривалості та якості життя в Україні, питання підвищення пенсійного віку неактуальне. По-друге, цей крок не дає жодного позитивного результату для пенсійної системи, у тому числі солідарної. Економія мізерна, а політики навколо цих питань багато.
— Що на це відповідає МВФ? — Каже, що це загальносвітова тенденція, і ми маємо її дотримуватися. Усе.
— Який вихід? Чим усе закінчиться, на ваш погляд? — У зв'язку зі зниженням ЄСВ та іншими його принципами ми будемо доопрацьовувати внесений у ВР законопроект. Моделі можуть бути різними. Перша: ми все-таки приймаємо законопроект у першому читанні та в другому вносимо зміни. Другий варіант: якщо не вдасться узгодити це питання у ВР, можливо, ми розглядатимемо внесення нового законопроекту. Але вже зареєстрований законопроект я вважаю прогресивним. І його можна доопрацювати відповідно до нових норм оподаткування, які вступили в дію з 1 січня 2016 р. Про це ми нині й дискутуємо з МВФ. Моя позиція: питання підвищення пенсійного віку не повинно гальмувати впровадження накопичувальної системи. Соціальна підтримка
— Не секрет, що Донецька область завжди була лідером за кількістю соціальних сиріт та інтернатних установ. Багато сімей там потребують соціального супроводу. Чи здійснюється він?
— Установи на підконтрольній території, які розташовані в зоні безпосереднього зіткнення, де є ризик бойових дій, за останні півроку ми все-таки намагалися перевести в інші регіони. Насамперед в інші населені пункти Луганської та Донецької областей. Проблема є. Але не установ, а окремих сімей, у яких є діти. Це безпосередні повноваження місцевих органів влади. Головна рекомендація від Мінсоцполітики — якщо виникає максимальна загроза, переміщатися в спокійніші місця, де ми можемо надати цим людям відповідний рівень соціальних послуг. Указом президента були створені військово-цивільні адміністрації в Луганській і Донецькій областях, які повинні надавати в тому числі соціальні послуги та здійснювати соціальний супровід сімей. Я постійно спілкуюся з Жебрівським і Тукою і знаю, що це перебуває на їхньому особистому контролі. — Насправді надання соціальних послуг цим сім'ям практично на нулі, з огляду на відсутність соцпрацівників. — Їх практично немає й на решті території України. Хоча там ця проблема особливо гостра. У 2014-му вся система соцпрацівників була фактично знищена — хтось вирішив на них заощадити. З 12 тис. соцпрацівників зараз залишилося півтори тисячі. Це абсурдне, неправильне рішення сьогодні відмотати назад надзвичайно важко. Нікому працювати з ТПО, з сім'ями в сірій зоні, вирішувати питання черг по субсидіях і самотніх матерях... У рамках мізерного бюджету ми намагаємося виправити помилки з ліквідації соцпрацівників. Підсилити соцслужби та забезпечити хоча б мінімальні умови їхньої праці для мене — справа честі.
— Попри те, що в Держпрограму з підтримки ТПО внесено пункт про питання формування їхньої ціннісної орієнтації, ваш заступник Шевченко неодноразово дозволяв собі публічно звинувачувати жителів Сходу у війні та її наслідках для Донбасу. Ви вважаєте доречними подібні заяви від офіційної особи?
— Давайте не будемо говорити емоціями. Шевченко вже неодноразово коментував цей свій виступ. І, наскільки я знаю, публічно приносив вибачення. Якщо я побачу, що діяльність людини не відповідає посаді, яку вона обіймає, гальмує якісь процеси та йде врозріз із загальною політикою міністерства, реакція буде жорсткою. Кожний із моїх заступників веде певний напрям, і в кожному з них крутяться величезні гроші та інтереси. І часто я бачу, що проти того самого Шевченка цілеспрямовано ведуться інформаційні кампанії. Я не ідеалізую роботу Мінсоцполітики і за рік роботи побачив напрями, де є провисання. Але в мене немає підстав не довіряти своїй команді. Все-таки нам є чим пишатися — за рік ми зробили багато в усіх напрямах, у своїй компетенції виконали понад 92% Коаліційної угоди та програми уряду. І головне, ми знаємо, як, і готові просувати реформи в соціальній сфері вперед.
Більше читайте тут: ДЖЕРЕЛО
На наш погляд, досягнень у Мінсоцполитики за цей час практично не додалося.
Ну не можна ж усерйоз вважати перемогою той факт, що 5,6 млн українських сімей (як зазначено в річному звіті уряду), тобто близько третини населення, сьогодні охоплено субсидіями?
Список завислих питань, вирішення яких очікували від міністра, що претендує на звання реформатора, міг би розтягнутися не на одну сторінку.
Населення продовжує убожіти, але обіцяної монетизації пільг так і не відбулося.
Верифікація пільговиків і пов'язане з цим пом'якшення банківської таємниці викликають багато запитань.
Кредити Світового банку, призначені на створення сучасної системи соціальних послуг, а також гранти від міжнародних донорів на тимчасово переміщених осіб (ТПО) використовуються неефективно.
А проблеми переселенців, особливо житлові, залишаються такими ж гострими.
Як і питання їх працевлаштування. Але Держслужбу зайнятості так і не реформували.
Під сумнівом і одна з першочергових реформ — пенсійна.
Проте сам Павло Розенко вважає, що за минулий рік було зроблено більше, ніж за останні десять.
Головне досягнення — це те, що в непростій економічній ситуації вдалося уникнути соціальних бунтів.
Тож наш песимізм — це, на думку міністра, з одного боку, дефіцит певних комунікацій, а з іншого — фахівців, які розуміються на соціальній політиці й можуть дати професійну оцінку діяльності міністерства…
Перемоги річного проекту —
Павле Валерійовичу, 5,6 млн українських сімей, які одержують субсидії, — це перемога чи поразка? —
З погляду завдань, які ми ставили перед системою субсидій, це хороший показник. Звичайно, якби соцстандарти поступово підвищувалися, то тих, хто потребує субсидій, було б не так багато — люди самі могли б оплачувати комунальні послуги.
Але у нас такої можливості не було.
З 1 квітня 2015-го треба було різко, у два-чотири рази підвищити ціни на електроенергію, газ, тепло.
Часу для філософствувань не було.
— Тобто це перемога соцполітики?
—У короткостроковій перспективі 2015–2017 рр. — так.
Досвід багатьох країн свідчить, що неефективність соціальної політики при шоковому підвищенні цін призводить до бунтів. Ми уникнули соціальних бунтів. Незважаючи на політичні спекуляції на тему тарифів, люди не вийшли на вулиці з масовими протестами. І друга перемога — майже стовідсоткова оплата населенням рахунків за цей опалювальний сезон. Та якщо через три-п'ять років у системі субсидій залишиться більш як 5 млн сімей, це буде провалом.
У довгостроковій перспективі систему субсидій, безумовно, потрібно трансформувати. Переглядати норми споживання, виводити людей із системи субсидій, підвищуючи рівень їхнього життя.
Але в короткостроковій перспективі ми забезпечили спокій і провели реформу енергетичного сектора. — Ніякої реформи ще не було.
Ті ж адресні монетизовані виплати, з погляду енергозбереження, наприклад, значно ефективніші.
Малозабезпечені мотивовані, наприклад, утеплювати стіни, а зекономлені на оплаті за "комуналку" кошти витратити на інші потреби. — Зв'язок з енергоефективністю, безумовно, важливий.
Питання монетизації субсидій постало давно. При впровадженні системи субсидій одна міжнародна консалтингова компанія від самого початку рекомендувала їх монетизувати. Але після піврічного дослідження роботи нашої системи вони самі відмовилися від цих рекомендацій. Сьогодні середній розмір субсидії коливається від 500 до 4500 грн. І, на жаль, немає гарантій, що після монетизації люди з пенсіями по 1100 грн заплатять саме за комунальні послуги.
Система відключення газу, електрики, води за борги в Україні не діє через відповідні мораторії. Крім того, 35 млрд грн, виділених на субсидії, — не живі гроші, а на 90% клірингові розрахунки між постачальниками послуг. Монетизовані виплати потребують щомісячного виділення людям готівки. Ми ж зараз намагаємося забезпечити вчасно пенсії й інші соцвиплати. І додаткового навантаження держбюджет не витримає.
— Тобто обіцяної монетизації не буде?
— Цього року у нас тепла зима. Ми не виключаємо, що наприкінці опалювального сезону на рахунках споживачів за півроку накопичиться певна сума зекономлених коштів. За нашими підрахунками, близько 1–1,5 млрд грн. Я за те, щоб цю суму можна було монетизувати. Тоді в майбутньому у людей з'явиться стимул для економії наступного сезону. Але ми повинні чітко сформулювати ідею, що суми на рахунках споживачів мають бути використані не на купівлю їжі, наприклад, а лише на енергозбереження. Держенергоефективності разом із Мінрегіоном зараз відпрацьовують механізм, як можна використовувати кошти, що залишилися на рахунках.
Є кілька варіантів: монетизувати і роздати людям, повернути до держбюджету або ж залишити на віртуальних рахунках, щоб люди могли використовувати їх для майбутніх оплат. Потрібні й не дуже позики — Одна з перешкод на шляху монетизації — цілковита плутанина з пільговиками в країні. Торік було отримано позику Світового банку в 300 млн євро на модернізацію системи соціальної допомоги населенню. Це не перший кредит на ці потреби, попередні були витрачені, але система так і не з'явилася. Чи є гарантії, що ми все ж таки побачимо і єдиний реєстр пільговиків, і сучасну систему соцдопомоги — З реалізацією цього проекту є певні труднощі, і я дуже не хочу, щоб він завершився так само безрезультатно, як і попередній (у 2008–2013 рр. було витрачено близько 200 млн дол., але нова інформаційна система так і не запрацювала). Зараз у нас ідуть досить серйозні дискусії з менеджментом Світового банку. Є бажаючі витратити цей кредит так само неефективно, як і попередній.
— Хто конкретно? —
Багато хто. Насамперед ті, хто займався цим проектом у минулому, вигравав тендери на купівлю обладнання, створював ПЗ. Діють через міжнародні організації, які рекомендують нам вкладати нову позику СБ у старі розробки. —
А ви хочете все почати з нуля? Що в такому разі вже зроблено, і коли буде результат?
— Ми оцінюємо можливості вже нібито розробленої у 2011 р. системи. Вона морально застаріла, але там є якась база. Альтернативний варіант — взяти одну з систем, які діють у країнах ЄС, адаптувати й запустити в Україні.
З одного боку, логіка підказує, що якщо в ту систему вже було вкладено кошти, варто її доопрацювати. З іншого — ніхто не дає гарантій, що вона життєздатна. Нині наші фахівці над цим працюють.
Проект триватиме до 2020 р. — Це адекватні темпи?
Ви ж іще з 2015-го почали над цим працювати? — Хотілося б швидше. Розраховую, що встигнемо до 2017-го.
Поки що робимо аудит і пишемо технічне завдання. Проектне завдання було затверджене до мене. Я його не підписав би.
Але зараз ми змушені за ним працювати. — Відомо, що в Мінекономрозвитку зараз лежить обґрунтування щодо нової позики на 200 млн дол.
Завдання проекту "Соціальна підтримка територіальних громад", який буде курирувати ваше відомство, аналогічні попередньому. І, згідно з висновками експертів, не містять реальних заходів, а є декларацією про намір витратити гроші. — Навколо цього проекту зараз точаться дискусії. Згодний, що цілі програм збігаються, і в додаткових кредитах немає потреби. У нас повне розуміння з Мінекономрозвитку щодо того, що цілі проекту потрібно переробити.
— А він узагалі потрібен, на ваш погляд?
— У тому вигляді, в якому є зараз, мабуть, ні.
— Хто в такому разі був його ініціатором і розробником?
— Це ініціатива групи міжнародних консультантів, у тому числі Світового банку, а також робочої групи в складі представників місцевих органів влади — Мінекономрозвитку і Мінсоцполітики. Так вийшло, що коли ми побачили остаточний варіант, то зрозуміли: ефективність буде невисокою. Ми будемо його переробляти. На жаль, серед чиновників нижчих рівнів присутнє бажання залучити кошти за будь-яку ціну. — Так це й виглядає. Але це кредит, а не доброчинність. — Ми стоїмо на твердій позиції — дуже уважно ставимося до підписання таких договорів.
З мого боку, і це вам підтвердять у тому ж Мінекономрозвитку, не було спроб лобіювати якісь незрозумілі схеми. Навпаки, хочу все це змінити й доопрацювати. Ми усвідомлюємо, що кожен такий проект насамперед має бути націлений на результат.
— Припустимо. Тоді прояснімо, на що витратять уже отримані 300 млн? — Проект складається з двох частин.
На саму базу — створення й запуск загального інформаційного простору в системі соцзахисту, виділяється близько 55 млн. 200 млн — фінансова допомога, що перераховується безпосередньо до держбюджету при виконанні деяких умов: певні реформи й параметри соціальної політики. Один із них — збільшення адресності соцвиплат малозабезпеченим. За його виконання держбюджет уже одержав близько 20 млн. Загалом за виконання "маяків" до бюджету надійшло близько 50 млн. — Експериментальний проект з реформування системи захисту прав дітей, який буде реалізований у п'яти областях, теж у цій частині? — У другій. 100 млн дол. ідуть на цільові програми в системі соцзахисту. З них близько 40 млн — на деінституалізацію й створення системи соціального інспекторату.
— Експерти говорять, що за ці гроші можна реформувати не п'ять областей, а всю сферу.
— По-перше, ми відкриті для будь-яких напрацювань та обґрунтувань експертів. Будемо раді, якщо хтось запропонує ефективнішу модель. 40 млн дол. — максимальна сума, яку можна буде витратити. — В обґрунтуваннях, які доводилося бачити, є, наприклад, закупівля меблів та оргтехніки для інтернатних установ. Навіщо, якщо передбачається їхнє значне скорочення за рахунок влаштування дітей у сімейні форми виховання? — Ніяких закупівель меблів для інтернатів не буде. Гроші вкладатимуться у підтримку ДБСТ, реабілітаційних установ, центрів денного перебування. Ми створюємо умови для поступової відмови від інтернатів. Це — наш пріоритет, як і затвердження нової редакції закону про соціальні послуги, який вже було внесено у парламент. Ми дамо можливість працювати й претендувати на кошти держбюджету, які виділяються на системи соцзабезпечення, не тільки державним, але й приватним інституціям. Створимо реальне конкурентне середовище.
— На цей час мало хто розуміє, як саме все працюватиме в умовах децентралізації. Якими є реперні точки вашого відомства для реалізації реформи?
Без відповідних нормативних актів проблемною вбачається робота тих самих органів опіки й піклування. — Децентралізація триватиме мінімум п'ять років. Дуже важливо, щоб у процесі передачі повноважень місцевим органам влади не випала система соціальних послуг. Для цього Мінсоцполітики має написати відповідні держстандарти. Ми вже затвердили й випробували в регіонах близько 14 різних стандартів. — Стандарти писалися й раніше. Результати були не найкращі. — Децентралізація нас підштовхнула. 2015-й став проривом у системі соцстандартів. Усього необхідно розробити близько 20 стандартів, поки затверджено 14. У 2016-му, гадаю, цю роботу завершимо. Мене теж хвилює, що в цьому процесі люди можуть залишитися зі своїми проблемами сам на сам, а ми втратимо навіть ту умовну, мінімальну, якість послуг. Верифікація
— Рік тому одним із ваших пріоритетів була верифікація. У результаті доступ до банківської таємниці з метою верифікації одержав Мінфін. У відповідь на запит DT.UA Нацбанк чітко роз'яснив: передавати цю інформацію третім особам, у тому числі й органам соцзахисту, Мінфін не зможе. Як тоді відбуватиметься верифікація пільговиків?
— Ми вже зараз її здійснюємо на основі наявних у нас баз. Механізми є, але вони недосконалі. Зараз багато спекуляцій, що, мовляв, якщо провести верифікацію, як свого часу зробили Грузія або Греція, то ми одержимо десятки мільярдів економії. Але ми не Грузія. У нас з 2000 р. є персоніфікований облік пенсіонерів, а їх верифікація — наша поточна діяльність. Щомісяця встановлюємо близько 500 осіб, інформацію про смерть яких не було вчасно подано до ПФ.
— Наприкінці 2015-го міністр фінансів говорила, що, розпочавши верифікацію ТПО, вони виявили: з 46 тис. чоловік, зареєстрованих в одному місті, реально там проживають лише 15 тис. Тож подальша верифікація допоможе Мінфіну заощадити мінімум 5 млрд грн. — Ми не сліпі кошенята. Система, що працює в Україні, функціональна. Усі запобіжники, що блокують дублювання виплат, у нас є.
Верифікація здійснюється щомісяця. У 2015 р. ми провели верифікацію в ПФ. Плюс верифікували 5 млн одержувачів пільг на житлово-комунальні послуги. Після чого їх залишилося близько 3,5 млн, і тепер вони одержують пільги лише виходячи з доходів.
На сьогодні відбувається непростий процес з верифікації пільг самотніх матерів. Цю пільгу одержували 600 тис. жінок. Зараз вони проходять перереєстрацію. За нашими оцінками, одержувати допомогу в уже підвищеному розмірі будуть близько 400 тис. жінок. На переналаштування системи видачі допомоги самотнім матерям залежно від доходу сім'ї дається три місяці. Вони одержать її в повному обсязі з 1 січня, але заднім числом. Тому не треба здіймати паніки. Така сама ситуація з ТПО.
Торік з 1,1 млн пенсіонерів ми припинили виплати приблизно 180 тис.
З них 22 тис. чоловік померли,
150 тис. виплати припинили на підставі інформації, отриманої від СБУ й правоохоронців, що ці пенсіонери не проживають за зазначеним місцем проживання. —
Як, до речі, Мінсоцполітики й ПФУ взаємодіють із органами влади так званих ДНР/ЛНР? Ви обмінюєтеся базами пенсіонерів, щоб уникнути "подвійної виплати пенсії"? —
----Згідно із законодавством, пенсію та інші види соцдопомоги одержують люди, зареєстровані як ТПО, що переїхали й проживають на підконтрольних Україні територіях.
Пенсійний туризм — грубе порушення законів. Ці випадки є, вони масові. Але разом із СБУ ми вживаємо певних заходів із припинення цієї практики. У нас взаємодія не з "ЛНР"/"ДНР", їх ми не визнаємо. У нас активна співпраця з СБУ щодо перекриття схем незаконного одержання пенсій та інших соцвиплат.
— Якщо ви так добре справляєтеся, то навіщо Мінфіну займатися верифікацією? Навіщо вони одержали доступ до банківської таємниці громадян?
— Багато рішень зараз приймаються під впливом істерії так званих незалежних експертів, представників громадянського суспільства та ЗМІ. Перед новим роком почали активно розкручувати тему про необхідність негайної верифікації. — Але ж були певні претензії Мінфіну до Мінсоцполітики… — Думаю, будь-який орган влади може написати список претензій до іншого органу влади. Щоб усі їх зняти, відповісти на запитання експертів і деяких представників Мінфіну щодо верифікації, проведеної Мінсоцполітики, і було ініційовано цей процес. Якщо нам не довіряють, нехай здійснюють верифікацію так, як вони вважають за потрібне. Ми надамо їм цілковиту підтримку. Щоб потім ні в кого не виникало підозр, що Мінсоцполітики неправильно проводить верифікацію, тому що нібито зацікавлене у відрахуванні незаконних виплат. Навпаки, ми зацікавлені у верифікації й хочемо вивільнити зайві ресурси.
— Як відбуватиметься сам процес? Якими будуть критерії? Що стане основою для припинення виплат?
— Найближчим часом Мінфін подасть на засіданні уряду порядок проведення верифікації. Там будуть відповіді на всі ваші запитання. І умови, і критерії, а головне, чи будуть результати верифікації підставою для скасування соцвиплат. Мінфін, тут ви праві, не може нам передавати інформацію, але може сказати, що верифікація виявила проблеми у такої-от особи, і попросити Мінсоцполітики провести її персональну перевірку, на підставі якої прийняти рішення щодо законності тих чи інших виплат. У дискусіях про верифікацію всі чомусь говорять тільки про можливий позитивний ефект — про економію ПФ на ТПО, двійниках або "мертвих душах". Але ніхто — про судові рішення, які набули чинності, але невиконані, згідно з якими ПФ має виплатити людям борги на суму 4,5 млрд грн (переважно чорнобильцям, дітям війни й іншим категоріям). Говорити, що верифікація — тільки економія, неправильно. Вона покликана показати всі наявні сьогодні проблеми. А після цього ми маємо дати відповідь, коли буде виконано рішення судів.
— Ви вже бачили критерії оцінки Мінфіну?
— Поки що ні. Я так розумію, що Мінфін перебуває на стадії їх розробки. Переселенці — Змін, передбачених у прийнятому ВР законопроекті №2166, на практиці поки що не відбулося: Кабмін ще не привів у відповідність із законом свої постанови №505 і 509. В управліннях праці й соціального захисту населення не приймають документів на подовження виплат усіх видів соцдопомоги для ТПО (у тому числі адресної) без печатки Державної міграційної служби (ДМС) на довідках ТПО. Запропоновано приймати документи за старими правилами. Це суперечить принципам права, за якими закон має вищу юридичну силу, і порушує права переселенців. — У законі написано: порядок проведення реєстрації або обліку ТПО встановлюється Кабміном. І сьогоднішні порядки практично не суперечать цьому. У законі у ДМС забрали право проставляти печатки на довідках за місцем проживання ТПО. Але якщо ми не знатимемо місця проживання, то як зможемо виконати норму закону про те, що виплати ТПО робляться тільки тим, хто зареєстрований і проживає на території України? У постанові Кабміну чітко зазначено, що на затверджених ним довідках ДМС має проставляти штамп про проживання людини за конкретною адресою. І це не обмеження прав людини. Якщо вам не потрібна соцдопомога, будь ласка, не реєструйтеся. Але якщо претендуєте на неї, то ми повинні знати, що допомогу одержують переселенці, а не жителі "ЛНР"/"ДНР". На приведення своїх постанов у відповідність із законом Кабміну дано три місяці. І на цей час, щоб не було анархії, дійсні старі постанови. Жодних утисків, ніяких додаткових обмежень прав ТПО не буде. Але ми зробимо все для посилення адресності цих соцвиплат.
— Суму в держбюджеті-2016 на надання адресної допомоги ТПО скорочено на 700 млн грн (3,6 млрд — у 2015 р. і 2,9 млрд — у 2016-му). Водночас у грудні в ефірі "5 каналу" ви заявляли, що жодні програми згорнуті не будуть. Суму зменшено з розрахунку на верифікацію? Чого очікувати переселенцям 2016-го?
— Домовленість була така: оскільки активних бойових дій зараз немає, і значного напливу ТПО ми не очікуємо, то виділених коштів цілком вистачає, щоб закрити десять місяців 2016-го. За цей час ми проводимо верифікацію, уточнюємо дані тощо. І, повірте, якщо в липні-серпні ми побачимо, що це не приведе до економії та скорочення коштів, то, звичайно, ніхто не залишить ТПО без фінансування. Тоді ми внесемо зміни до держбюджету і забезпечимо виплати в повному обсязі. Такі гарантії було дано мені публічно і прем'єр-міністром, і Мінфіном. Жодних скорочень соцпрограм для ТПО у 2016 р. не буде.
— Держпрограма допомоги ТПО також передбачає підготовку та передачу Міжвідомчому координаційному штабу списку об'єктів, де можливе розміщення ТПО. Де можна знайти цей список?
— Те, що цю держпрограму взагалі нарешті було затверджено, — уже велике досягнення. Після тривалих дискусій, суперечок, пошуків фінансових ресурсів. Хоча, на мій погляд, це мало статися ще у 2014 р. Та, на жаль... Фактично десять місяців своєї роботи ми витратили на те, щоб з нуля написати програму... — Досить декларативну... — Критикувати можна будь-який документ. Але програма є, і в ній абсолютно чітко розписані функції та повноваження органів влади, у тому числі місцевого самоврядування. Зокрема, чітко визначені структури, зобов'язані забезпечувати цей реєстр. Відповідному штабу, який знаходиться у відомстві Держслужби з надзвичайних ситуацій та очолюваний її заступником, місцеві органи влади зобов'язані надавати інформацію про наявність приміщень, у яких можуть бути зареєстровані або розміщені ТПО. І Держслужба в актуальному режимі повинна розміщувати її на сайті. — Ви маєте на увазі vpo.gov.ua? Він не оновлюється.
— Це питання порушувалося нами неодноразово. Разом із громадськими організаціями ми намагаємося достукатися до всіх органів влади. Це міф, що всіма проблемами ТПО має займатися Мінсоцполітики. Є закон, у якому чітко зафіксовані повноваження та функції органів влади із забезпечення всіх прав ТПО (і соціальних, і житлових, і юридичних). — Тобто до напівпорожніх, мало придатних для житла модульних містечок для ТПО у Харкові та Дніпропетровську Мінсоцполітики не має стосунку? — Ні.
— А що являє собою проект "Хабітат" та ГО "Свої люди" з будівництва тимчасового житла в Сєверодонецьку?
— Наскільки я знаю, це проект і кошти міжнародних донорів, насамперед УВБК ООН і ПРООН у населених пунктах, які виділяються для співробітництва з відповідними громадськими організаціями. Ми забезпечуємо зв'язок між цим проектом і місцевими органами влади. Зокрема, кілька тижнів тому в Мінсоцполітики на прохання цього проекту збиралися голови райдержадміністрацій Луганської та Донецької областей. Їм презентували проект, розповідали про можливі напрями, які за рахунок цього фінансування зможуть здійснювати місцеві адміністрації. — Про які суми йдеться? І що це? Тимчасове житло за типом модульних містечок?
— Наскільки я знаю, проект сконцентровано не лише на житлових, а й на проблемах соцзахисту, охорони здоров'я та зайнятості. Рішення з використання коштів прийматимуть відповідні донори та керівництво проекту, а не Мінсоцполітики.
— Як ви можете бути сполучною ланкою, якщо не знаєте ні суті, ні кошторису проекту?
— Ми знаємо суть проекту. А кошторис залежатиме від фінансових можливостей донорів. Проект тільки запускається. Всі чудово розуміють, що за рахунок держбюджету всіх проблем ТПО не вирішити. Ми зацікавлені в будь-якому вигляді допомоги, що надається міжнародними фінансовими структурами. Для нас найголовніше, що, по-перше, ці кошти будуть, і, по-друге, щоб вони були ефективно використані. Але не думаю, що система контролю в проектах міжнародних організацій, а йдеться про офіційні структури ООН, допустить будь-яке нецільове або непрозоре використання коштів. У мене немає жодних підстав у чомусь їх підозрювати. Але, безумовно, у нас буде своя роль із погляду контролю за процесами.
— А який ефект від співпраці Мінсоцполітики з громадськими організаціями, зокрема з програми регіональних радників міністра по ТПО, реалізованої за грантові кошти ГО "Крим SOS"?
— Ефект поки що важко оцінити. Положення є. Це кошти уряду Великої Британії, спрямовані через відповідні представництва. Своїми партнерами в Україні вони вибрали відому громадську організацію "Крим SOS". І, вважаю, ні в кого немає підстав сумніватися в її репутації. До мене звернулися з проханням надати статус радників Мінсоцполітики відібраним на конкурсних умовах людям у 27 регіонах України. Щоб вони мали певну вагу. І я це зробив. Мета проекту — створити сполучну ланку на рівні області між представниками громадянського суспільства, ТПО та облдержадміністраціями, на які покладено функції соцзахисту та іншої роботи з ТПО.
— А ефект який? — Різний, залежно від областей. Ми ще не підбивали підсумків. Проект щойно розпочався.
— На що розраховуєте?
— Що за рахунок цих радників місцева влада краще почує людей і буде вирішувати їхні проблеми. Радники вже обрані й тісно працюють із головами обладміністрацій. Час покаже, наскільки ця форма співпраці ефективна. Але я не бачу тут нічого поганого. Навпаки, добре, якщо з'явиться ще один лобіст інтересів ТПО в органах місцевої влади, який їх смикатиме та вимагатиме вирішувати конкретні питання. Підтримую будь-які способи допомоги ТПО із будь-якого боку. І в цьому напрямі, вважаю, за останній рік нам удалося багато чого зробити. Зокрема, з міжнародної гуманітарної допомоги. Ви вже не знайдете таких прикладів, щоб вона по три-чотири місяці стояла на кордоні й не могла потрапити в країну. — Однак питання стосовно того, що є гуманітарним вантажем, а що — ні, залишилися. — Моє завдання полягає в тому, щоб гуманітарна допомога в Україну надходила максимально швидко. Питання про те, що провозиться в її межах, безумовно, є. Але це не моя компетенція. За останні три-чотири місяці ми налагодили хорошу взаємодію з ДФС. Результати спільної роботи — конкретні кримінальні справи й десятки структур, позбавлених права ввозити гуманітарку.
Зайнятість — А що з Держцентром зайнятості? На якому етапі слідство з приводу історії з хабаром, отриманим Я.Кашубою?
— Історія весела. Ви знаєте, що після затримання Я.Кашуби я видав розпорядження про відсторонення його від посади керівника Держслужби зайнятості. І на сьогодні у мене є рішення Печерського районного суду про те, що з 12 січня 2016 р. я зобов'язаний поновити його на посаді. У мене також є офіційна заява від Я.Кашуби та його адвоката.
— А як же хабар?
— Питання в тому, що слідство ще триває, справи в суді немає, відповідно, його ніхто й не розглядає по суті. На сьогодні я не буду скасовувати свого розпорядження та поновлювати його на посаді, що, гадаю, загрожує мені черговим судовим розглядом. Як реагувати на цю парадоксальну ситуацію? З одного боку, є факти, які всі бачили, а з іншого — судового рішення й навіть розгляду справи про хабарництво й досі немає.
— Однак у результаті ви нікого не можете призначити на цю посаду, а відповідно, не можете реформувати Держслужбу та, зокрема, виконувати держпрограму з підтримки ТПО?
— Реформа Держслужби зайнятості триває й без призначеного керівника. Але для цього необхідно змінити чинне законодавство, яке визначить новий функціонал служби зайнятості; створення національного агентства зайнятості (не держоргану, як це є нині, а мобільного інструменту на ринку праці); встановлення нових правил як для одержання допомоги з безробіття, так і для стимулювання людей шукати роботу. Плюс активізація програм перекваліфікації та перенавчання. Цифри свідчать самі за себе. Якщо на момент мого вступу на посаду міністра кількість звернень ТПО у центри зайнятості становила 4,5–5 тис., то на сьогодні за працевлаштуванням у Держслужбу зайнятості звернулися понад 50 тис. ТПО. З них були працевлаштовані 15 тис. чоловік. Тисячі чоловік пройшли через програми перенавчання та перекваліфікації. Питання в іншому. Чому при значній кількості ТПО, яким реально потрібна робота (за нашими оцінками, це близько 200–250 тис. чол.), до служби зайнятості звернулися лише 50 тис.? Вочевидь, довіри до цієї служби сьогодні немає. Вона буде тоді, коли ми наповнимо службу новою якістю.
— Ну ви це й рік тому казали... — Програми та зміни в чинне законодавство приймає ВР. Щоб у нас не вийшла така сама ситуація, як із пенсійною реформою, що майже рік лежить у ВР, ми намагалися залучити до розробки законопроекту, по-перше, нардепів, по-друге (щоб уникнути спекуляцій про те, що хтось хоче підім'яти під себе Держслужбу зайнятості), фахівців базових служб зайнятості, а також представників роботодавців і профспілок. Робоча група свою роботу завершила. Законопроект узгоджено з усіма органами виконавчої влади. Залишилися деталі, які потрібно відшліфувати. Реформування Держслужби зайнятості — один із головних пріоритетів разом із здійсненням пенсійної реформи. Пенсійна реформа
— Поговоримо про пріоритетну пенсійну реформу. Вона буде чи ні? Оскільки як структурний маяк МВФ із програми вона вже зникла. — Не зникла. У нас із МВФ тривають дуже важкі дискусії навколо всього соціального блоку. І Мінсоцполітики в них основний збурювач спокою. — Тому що ваше міністерство витрачає більшу частину коштів. — Я не проти економії та створення системи, яка дає змогу виплачувати гроші тільки тим, кому справді потрібно. Але я категорично проти подальшого урізання соцпрограм і соцвиплат. Обмежувати в соціальних правах громадян уже нікуди. Усе, що можна було вдосконалити, ми зробили, у тому числі в пенсійній сфері. Не можу погодитися з тим, що за останній рік нічого не зроблено. — За останній рік знижено ЄСВ, дефіцит ПФ зростає, а пенсійної реформи немає. — Частину пенсійної реформи нам усе-таки вдалося реалізувати. Те, що з 1 червня 2015 р. уже є єдині принципи нарахування пенсії, і ми не призначаємо ніяких спецпенсій (депутатам, міністрам, прокурорам, суддям та ін.), — один із основних елементів пенсійної реформи, який ми вигризли зубами. Про це говорили 20 років, а ми зробили. Нереалізованим залишилося запровадження накопичувальної системи. Другий рівень. У цьому питанні ми, на жаль, спізнюємося. Вона мала набутити чинності ще в 2004 р. Але політичної волі робити реальні кроки як не було, так і немає. На жаль, цей рік ми витратили на непродуктивні дискусії.
— Якісь зрушення все-таки є? — Вони полягають у тому, що ми хотіли б не просто провести законопроект у ВР, а й отримати згоду на це від МВФ і СБ.
— Не отримали? — Скажімо так: начитавшись висновків усіляких експертів, у тому числі в шановному DT.UA, після внесення цього законопроекту до ВР МВФ уперше приїхав в Україну з досить рішучим налаштуванням, що уряд має відкликати цей законопроект. — Нам, звичайно, приємно, що експерти МВФ дослухаються до нашого видання. Але, мабуть, у них є й інші міркування.
Які? — Потрібне доопрацювання, немає системи захисту, несвоєчасно. Ми сіли з експертами фонду в ПФ і впродовж двох тижнів розкладали законопроект по поличках. Не можу казати за них, але в принципі претензій до документа в них уже немає. Є одна глобальна проблема — цей проект має йти в зав'язці з реформуванням солідарної пенсії. Та все реформування солідарної пенсії зводиться чомусь тільки до одного принципового питання — підвищення пенсійного віку. Вони побоюються, що ми проведемо у ВР тільки цей законопроект, і все. Тому їхня логіка сьогодні така: ми підтримуємо напрями реформування та впровадження в майбутньому накопичувальної системи, але це має відбуватися лише разом із підвищенням пенсійного віку.
— А оскільки у 2016 р. пенсійний вік не підніматимуть, то й пенсійної реформи очікувати не варто? — Ні, я не згодний з таким сценарієм. Останні три місяці йде жорстка дискусія з МВФ щодо необхідності розділити ці два питання. По-перше, я категорично проти підвищення пенсійного віку на даному етапі розвитку суспільства. Допоки ми не зробили реальних кроків із підвищення тривалості та якості життя в Україні, питання підвищення пенсійного віку неактуальне. По-друге, цей крок не дає жодного позитивного результату для пенсійної системи, у тому числі солідарної. Економія мізерна, а політики навколо цих питань багато.
— Що на це відповідає МВФ? — Каже, що це загальносвітова тенденція, і ми маємо її дотримуватися. Усе.
— Який вихід? Чим усе закінчиться, на ваш погляд? — У зв'язку зі зниженням ЄСВ та іншими його принципами ми будемо доопрацьовувати внесений у ВР законопроект. Моделі можуть бути різними. Перша: ми все-таки приймаємо законопроект у першому читанні та в другому вносимо зміни. Другий варіант: якщо не вдасться узгодити це питання у ВР, можливо, ми розглядатимемо внесення нового законопроекту. Але вже зареєстрований законопроект я вважаю прогресивним. І його можна доопрацювати відповідно до нових норм оподаткування, які вступили в дію з 1 січня 2016 р. Про це ми нині й дискутуємо з МВФ. Моя позиція: питання підвищення пенсійного віку не повинно гальмувати впровадження накопичувальної системи. Соціальна підтримка
— Не секрет, що Донецька область завжди була лідером за кількістю соціальних сиріт та інтернатних установ. Багато сімей там потребують соціального супроводу. Чи здійснюється він?
— Установи на підконтрольній території, які розташовані в зоні безпосереднього зіткнення, де є ризик бойових дій, за останні півроку ми все-таки намагалися перевести в інші регіони. Насамперед в інші населені пункти Луганської та Донецької областей. Проблема є. Але не установ, а окремих сімей, у яких є діти. Це безпосередні повноваження місцевих органів влади. Головна рекомендація від Мінсоцполітики — якщо виникає максимальна загроза, переміщатися в спокійніші місця, де ми можемо надати цим людям відповідний рівень соціальних послуг. Указом президента були створені військово-цивільні адміністрації в Луганській і Донецькій областях, які повинні надавати в тому числі соціальні послуги та здійснювати соціальний супровід сімей. Я постійно спілкуюся з Жебрівським і Тукою і знаю, що це перебуває на їхньому особистому контролі. — Насправді надання соціальних послуг цим сім'ям практично на нулі, з огляду на відсутність соцпрацівників. — Їх практично немає й на решті території України. Хоча там ця проблема особливо гостра. У 2014-му вся система соцпрацівників була фактично знищена — хтось вирішив на них заощадити. З 12 тис. соцпрацівників зараз залишилося півтори тисячі. Це абсурдне, неправильне рішення сьогодні відмотати назад надзвичайно важко. Нікому працювати з ТПО, з сім'ями в сірій зоні, вирішувати питання черг по субсидіях і самотніх матерях... У рамках мізерного бюджету ми намагаємося виправити помилки з ліквідації соцпрацівників. Підсилити соцслужби та забезпечити хоча б мінімальні умови їхньої праці для мене — справа честі.
— Попри те, що в Держпрограму з підтримки ТПО внесено пункт про питання формування їхньої ціннісної орієнтації, ваш заступник Шевченко неодноразово дозволяв собі публічно звинувачувати жителів Сходу у війні та її наслідках для Донбасу. Ви вважаєте доречними подібні заяви від офіційної особи?
— Давайте не будемо говорити емоціями. Шевченко вже неодноразово коментував цей свій виступ. І, наскільки я знаю, публічно приносив вибачення. Якщо я побачу, що діяльність людини не відповідає посаді, яку вона обіймає, гальмує якісь процеси та йде врозріз із загальною політикою міністерства, реакція буде жорсткою. Кожний із моїх заступників веде певний напрям, і в кожному з них крутяться величезні гроші та інтереси. І часто я бачу, що проти того самого Шевченка цілеспрямовано ведуться інформаційні кампанії. Я не ідеалізую роботу Мінсоцполітики і за рік роботи побачив напрями, де є провисання. Але в мене немає підстав не довіряти своїй команді. Все-таки нам є чим пишатися — за рік ми зробили багато в усіх напрямах, у своїй компетенції виконали понад 92% Коаліційної угоди та програми уряду. І головне, ми знаємо, як, і готові просувати реформи в соціальній сфері вперед.
Більше читайте тут: ДЖЕРЕЛО
Комментариев нет:
Отправить комментарий