Якими мали б бути "правильні" зарплата і пенсія в Україні

Якими мали б бути "правильні" зарплата і пенсія в Україні

Уряд Яценюка штучно обмежує важливі розрахункові показники. Фактичний прожитковий мінімум удвічі більший, ніж офіційний. Ви здивуєтесь, але це визнало Мінсоцполітики, провівши відповідні розрахунки, пише газета "Експрес".

За його даними, розмір прожиткового мінімуму у цінах грудня 2015 року в розрахунку на місяць на одну особу становив 2658 гривень (з урахуванням ПДФО), для працездатних осіб - 2878 гривень.

           

Тобто, офіційна величина прожиткового мінімуму на одну особу занижена, порівняно з фактичним розміром прожиткового мінімуму, на 1328 грн., або ж на 99,8%, для працездатної особи - на 1500 грн. (на 108,9%).

А згідно з розрахунками роботодавців та профспілок, фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у грудні скоригований на суму обов'язкових платежів, мав би бути на рівні 3116 грн., тобто на 1738 грн. більшим, ніж сьогодні! Чому ж тоді офіційний прожитковий мінімум так відрізняється від фактичного?

-- Прожитковий мінімум був заморожений з початку 2014 року аж до вересня 2015 року, тому його вартісна величина дуже відстає від фактичного рівня цін, - каже Лідія Ткаченко, старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ. - Лише впродовж позаминулого року споживчі ціни зросли на 25%, минулого - ще на 43%, тобто майже на 70%. А прожитковий мінімум у вересні 2015-го підвищили лише на 13%.Це мізер. Нагадаю, що до травня прожитковий мінімум на особу на місяць становитиме 1330 грн., для працездатних осіб -- 1378 гривень.

-- Навіщо тоді Мінсоцполітики розраховує дані про фактичний мінімум, якщо він ніде не застосовується?

-- Стаття 5 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачає, що Мінсоцполітики має вести моніторинг і щомісяця на основі статистичних даних про рівень споживчих цін розраховувати фактичний розмір прожиткового мінімуму і публікувати ці дані на своєму сайті. Тобто, це входить у відомчі обов'язки міністерства.

До речі, прожитковий мінімум як базовий стандарт, на основі якого визначають усі ключові соціальні виплати, на рівні закону був запроваджений ще в 1999 році. Він формується на основі споживчого кошика - набору продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, необхідних для функціонування людського організму.

-- Уряд тільки формально виконує норму закону. Адже сам визнає, що фактичний розмір прожиткового мінімуму застосовується лише для спостереження за динамікою рівня життя у країні, - додає експерт із соціальних питань Андрій Павловський. - До речі, востаннє методика розрахунку споживчого кошика і прожиткового мінімумуму затверджувалася 16 років тому. Відтоді, незважаючи на вимогу закону "Про прожитковий мінімум", де є відповідна стаття, що її потрібно переглядати раз на п'ять років, це не робиться. Якщо осучаснити цю методику, то стає зрозумілим, що прожитковий мінімум у ціновій вартості є набагато більшим.

-- Якби офіційний прожитковий мінімум підвищили до фактичного, які б ще виплати збільшилися?

Л. Ткаченко: -- Розмір прожиткового мінімуму впливає на більшість соціальних виплат - як із системи соціального страхування (наприклад, мінімальний розмір допомоги через безробіття для застрахованих нині встановлено на рівні 80% прожиткового мінімуму для працездатних осіб), так і тих, що надаються за рахунок бюджетних коштів. Крім того, прожитковий мінімум впливає на розмір податкової соціальної пільги та інших критеріїв для надання соціальних пільг та субсидій. Саме тому прожитковий мінімум уряд і заморозив, щоб зменшити видатки на соціальний захист.

-- Скільки грошей потрібно, щоб підвищити офіційний прожитковий мінімум до рівня фактичного??

А. Павловський: -- Цього року уряд обіцяє підвищити соцстандарти на 12,1%. З травня - на 5,2% та з грудня - на 6,9%. Принаймні такі показники закладено в держбюджет. За розрахунками Кабміну, на це додатково потрібно 40 млрд. гривень. Тобто, якби підвищити прожитковий мінімум відразу на 90%, то потрібно близько 280 млрд. гривень. Навряд чи в цих умовах без належних реформ вдасться знайти такі гроші. Адже реальний сектор економіки, де створюється найбільша додана вартість, можна сказати, не працює.

Люди знову зовсім не відчують зростання соціальних стандартів, бо реальна інфляція буде удвічі-втричі вищою за розмір їх підвищення. Купівельна спроможність населення знижуватиметься.

Л. Ткаченко: -- На мою думку, без належного підвищення прожиткового мінімуму та пов'язаних з ним гарантій країна й далі занурюватиметься у бідність та зневіру. Підтримання купівельної спроможності доходів населення, у тому числі непрацюючих, є однією з необхідних умов економічного зростання. Минулий досвід засвідчує, що істотне підвищення мінімальних зарплат і пенсій дає змогу значно зменшити кількість одержувачів житлових субсидій та інших допомог, пов'язаних з бідністю.

Якщо ми хочемо бути європейською державою, то мусимо долати бідність.

-- Які розміри прожиткового мінімуму в інших країнах?

А. Павловський: -- Розмір мінімальної заробітної плати, що дорівнює прожитковому мінімімуму для працюючої особи, в Україні становить в середньому 50 євро, тоді як у Польщі цей показник на 2016 рік - 426 євро, у "кризовій" Греції - 615, у Франції - 1482 євро. Цифри говорять самі за себе.

* компетентно

Людина хоче риби!

-- Сьогоднішні стандарти не можна назвати навіть мінімальними - вони більше схожі на стандарти виживання, а не життя, - розповідає експерт ГО "Публічний аудит" Андрій Вігірінський. - Наш споживчий кошик давно потребує не тільки кількісного, вартісного перегляду, але і якісного, враховуючи зміни потреб людини, динаміку цін. Не кажучи вже про його наближення до європейських стандартів. Наприклад, в Україні передбачено лише 35 г риби на день на особу, тоді як у сусідній Польщі це 56 г, у Німеччині - 125 г.

джерело