Окрема думка
Подивився наявний відеозапис. Виділю кілька основних тез із виступів.
• Усі чорнобильці рівні і повинні отримувати однаково
• Відмінити постанову 1210
• Не змінювати Чорнобильський Закон
• Прийняти Закон 4442
Що ще важливе забув? Додадуть інші, а я спробую тверезо подивитись на ці постулати.
Почнемо з рівності, якою в нашому чорнобильському середовищі і не пахне. Люди, котрі працювали в один час в одному місці отримають пенсії, котрі відрізняються у 8-10 разів. Хтось 949 грн , хтось 9500. Ніякий лікар ніколи із 100% впевненістю не скаже, що штучний клапан в серці у 48-річного чорнобильця не пов'язаний із участю в ліквідації аварії на ЧАЕС, де він 11 разів виходив на очистку даху 3-го енергоблоку у вересні 1986-го, а онкозахворювання у 80-річного жителя курортного Вишгородського району Київщини чи такого ж Заліщицького району Тернопільщини пов'язане з тим, що він проживав у так званій зоні підвищеного радіологічного контролю і до реактора і на 300 км не наближався.
Для тих, хто не читає законів.
Із ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»
2) зона безумовного (обов'язкового) відселення - розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;
3) зона гарантованого добровільного відселення - розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у до-аварійний період;
4) зона посиленого радіоекологічного контролю - розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини перевищує 0,5 мЗв (0,05 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у до-аварійний період.
Навіть у зоні безумовного (обов’язкового) відселення потерпілий міг набрати у рік 0,5 бера. У 1987-му році ліквідатори набирали таку дозу за один день, у 1986-му – чотири річні дози за зміну. А вже в зоні посиленого радіологічного контролю потерпілий міг набрати за 40 років те, що ліквідатор 86-го року набирав за зміну. Всі рівні? Всі, але деякі рівніші…
Не можу зрозуміти, чому здоров'я потерпілого інваліда в десять раз цінніше за життя ліквідатора? Бо прожити на 949 грн. нереально. Не такі вже всі рівні, як любить декларувати наша перша категорія. У чому вина 2 і 3 категорії? В тому, що не знали, що не про ліквідацію аварії слід було думати, а про довідки та медичну карточку. І ще наперед вартувало б знати, що через 5 років приймуть закон, а потім внесуть десятки змін до нього, в результаті яких зовсім не набрані рентгени, не кількість та небезпека робіт стануть головними, а наявність знайомих лікарів та шустрих адвокатів. Теперішні учасники АТО – візьміть на замітку гіркий досвід ліквідаторів.
Щодо закону 4442. Усім інвалідам 6-8-10, та ще купа виплат.
Простий розрахунок по мінімуму свідчить, що потрібно забрати усі кошти чорнобильського бюджету тільки для 1-ї категорії та ще збільшити цю суму вдвічі. Це реально? Може, дійсно, легше прийняти закон, у якому чорнобильцями визнати тільки першу категорію, а всіх інших послати подалі? І нехай тоді розповідають усі інтенданти і кухарі, даїшники і офіціанти, особісти і замполіти, генерали і прокурори, лікарі та чиновники усіх ланок разом із начальниками усіх рівнів, як вони ліквідовували аварію, а тепер їм заважають нормально насолоджуватись життям усі оті роботяги, зварники і трактористи, водії і бульдозеристи, дозиметристи і екскаваторники, котрі там взагалі невідомо чого були, адже найнебезпечніше було на кухні і у штабі. Не смішно? Мені також не смішно. Не ображайтеся ті, хто не ховався і брав на себе усе на рівні із роботягами і солдатами. Не про Вас мова. Думаю, розумієте.
Ось простий розрахунок мінімальних потреб для виконання законів Мосійчука і Королевської.
учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:
|
210 247
| |||
Мін пенсія
Тис грн
|
Млн. грн. на міс
|
Млн. грн.
На рік
| ||
категорія 1 (інваліди):
|
59 378
| |||
І гр. інвалідності
|
2 030
|
14
|
28,42
|
341,04
|
ІІ гр. інвалідності
|
34 277
|
11,192
|
З83, 63
|
4 603,538
|
ІІІ гр. інвалідності
|
23 071
|
8,394
|
193,658
|
2 323,9
|
605,708
|
7 268,5
| |||
евакуйовані:
| ||||
категорія 1 (інваліди):
|
49 152
| |||
І гр. інвалідності
|
2 700
|
14
|
37,8
|
453,6
|
ІІ гр. інвалідності
|
25 892
|
11,192
|
289,783
|
3 477,4
|
ІІІ гр. інвалідності
|
20 560
|
8,394
|
172,58
|
2 071
|
6 002
| ||||
Разом для ліквідаторів і евакуйованих
|
13 270,5
|
13 мільярдів 270 мільйоні гривень на рік.
Усім іншим ( вдови, діти, внуки, і т.п.) і рахувати нема змісту. І так все зрозуміло.
Тепер про злочинну постанову 1210.
Порівняно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у ній тільки одна новація. Коефіцієнт трудового стажу замінений відсотком втрати працездатності за висновками МСЕКів. Є пропозиції щодо заміни цього нововведення?
А заробіток розраховується згідно із 57-ю статтею нашого чорнобильського Закону 796-12.
Нагадую діючу редакцію:
«Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:
менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців;
не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;
менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі».
Усі найбільші пенсії розраховані із одного дня із заробітками, часто нереальними ( бо після написання такої довідки архіви елементарно знищувались), десь дуже далеко від Зони відчуження, від реальної небезпеки. І отримують їх чорнобильці-фантоми, чорнобильці-одноденки. Там водій проштампував путівки начальнику автоколони, там управляючий тресту приїхав (або й не приїхав, а відрядження йому проштампували в Чорнобилі, та ще й його водію, секретарці та кумові) на одну нараду, там вся санстанція у одному УАЗИКу заїхала на 20 хвилин у село Бобер за 47 км від станції заміряти рівень радіації і з тих 20 хв. усі стали інвалідами 2 групи, а згодом, за допомогою судів, ще й інвалідами війни (від цивільного захисту ж бо їхали!). І не береться до уваги, що в тому Бобрі ще роками жили місцеві люди разом із дітьми і інвалідами так і не стали. А кілька тисяч ліквідаторів (!) стали інвалідами тільки тому, що через Бобер проходила дорога Поліське-Іванків. Перелік цей нескінченний, чорнобильці самі його можуть доповнити не однією сотнею і тисячею схожих справ.
Робити нову перевірку. Не потрібно. Нічого не дасть Оці всі абсурдизми закладені у нашому законі. Тому поговоримо про нього. Більшість чорнобильців пішли на пенсію, коли Закон ще діяв. І їм розрахували пенсію, враховуючи і і 56-ту, і 57-му статті. Та покращуючи рівень забезпечення усіх інвалідів, дійшли до того, що геть усі статті для 2 і 3 тепер не діють. Навіть право піти на пенсію у 50 років ліквідаторам 86-го року потрібно вибивати у судах. Навіщо такий закон, кожну пільгу із якого потрібно отримувати за допомогою суду? Чи не краще сісти і, враховуючи всі обставини на сьогоднішній день, забрати всі абсурдні моменти, виписати все чітко і зрозуміло, щоб не давати поводів Кабміну, ПФ і соцзабесу трактувати так, як їм хочеться. В законі має бути логіка, котру він давно втратив. І норми прямої дії, без різночитань.
Для мене ( та й іще для 150 тисяч ліквідаторів) на сьогодні найбільш актуальним та справедливим вбачається законопроект 4502, котрий знімає більшість із суперечностей, висловлених представниками чорнобильських організацій на зустрічі у міністра. Його й буду пропагувати. Якщо є люди (а вони є, декого знаю) що мають серйозні напрацювання та хочуть допомогти, пишіть на kopatch@ukr.net. Спробуємо разом.
Ярослав Муха, ліквідатор
Комментариев нет:
Отправить комментарий