Ще 14 вулиць у Черкасах перейменовано в рамках декомунізації

У рамках виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» в Черкасах перейменували ще 14 вулиць. Оскільки назви саме цих вулиць міська рада не устигла змінити до лютого, це зробила обласна топонімічна комісія. Про це йдеться в сюжеті "Громадського телебачення: Черкаси".

В основному, черкаські вулиці позбулися імен радянських діячів і отримали імена історичних та культурних діячів із Черкащини.

Назва вулиці Паризької Комуни походить від назви революційного уряду Парижа 1871 року, який очолювали соціалісти й анархісти. Назву Кривалівська вона носитиме завдяки Кривалівському ринку на ній.

Вулиця Пролетарська (пролетаріат – термін у соціології Марксизму та пропаганді Комуністичної партії) утворена 1941 року. Представники товариства «чорнобильців» наполягли, щоб саме ця вулиця називалася Героїв Чорнобиля.

Вулиця Рози Люксембург названа на честь німецької активістки робітничого руху, однієї із засновниць компартії Німеччини. Від свого початку до вулиці Молоткова називатиметься Гуржіївська.

Іван Гуржій – дослідник історії України XVIII-XIX ст., професор, член-кореспондент АН УРСР. Навчався у Черкасах. А від вулиці Бидгощської носитиме ім’я Самійла Кішки – козацького отамана, старшого війська Запорозького, родом із Канева.

Вулиця Громова носила ім’я Героя Радянського Союзу Михайла Громова –льотчика і воєначальника, генерал-полковника авіації. Тепер же це вулиця Максима Залізняка, який керував гайдамацьким повстанням 1768–1769 років (Коліївщина). Народився в с. Медведівка на Чигиринщині.

Вулиця Горького отримала ім’я радянського письменника Максима Горького у 1941 році. Нова її назва – Юрія Іллєнка. Він народився в Черкасах. Юрій Іллєнко – український політик, кінооператор фільму «Тіні забутих предків» та кінорежисер відомої стрічки «Білий птах із чорною ознакою».

Провулок імені Фрідріха Енгельса, основоположника марксизму, назвали іменем художника Віктора Клименка, що з 1964 року писав картини у нашому місті.
Григорій Котовський з Христинівщини – український червоний козак і отаман, радянський військовий, командир червоноармійських загонів. Відтепер провулок Котовського носитиме ім’я Івана Гонти – керівника українського гайдамацького руху, очільника Коліївщини.

Олександр Морозов – радянський інженер-конструктор, один з творців танка Т-34. Памфіл Юркевич – український філософ і педагог родом з села Ліпнява Канівського району.

Провулок Паризької Комуни носитиме ім’я Макара Кушніра – українського політика і журналіста, діяча українського національного руху в еміграції родом з Черкас.

Піонерську назвали іменем українського письменника родом зі Смілянщини Тодося Осьмачки.

Теоретик і пропагандист марксизму Георгій Плеханов до Черкащини жодного стосунку не має. А от українська радянська акторка театру і кіно Наталія Ужвій у 1921-му працювала в Золотоноші.

Замість Пролетарського з’явився провулок Андрія Химко (псевдонім Андрія Хименка), репресованого письменника з Чигиринщини. Після заслання він жив у Черкасах і товаришував із поетом Василем Симоненком. Жив у будинку, що на розі з бульваром Шевченка.

Нікола Сакко і Бартоломео Ванцетті – учасники анархістського руху, вихідці з Італії, які народилися і жили в США. Українець Федір Вешняк –політичний і державний діяч, військовий, дипломат із Чигиринщини.

Вулиця Колгоспна якоюсь мірою повернула собі історичну назву – колись вона знаходилася на території колишнього хутора Попівка.

джерело