" Сьогодні буде повний піпець"
ПРОЕКТ
Вноситься
Кабінетом Міністрів України
А. ЯЦЕНЮК
“ ” 2015 р.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. Частину першу статті 26 Закону України “Про культуру” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 24, ст. 168) викласти у такій редакції:
“1. Витратами на утримання закладів культури є:
кошти державного та місцевих бюджетів;
кошти, що надходять від господарської діяльності, надання платних послуг;
кошти, одержані за роботи (послуги), виконані закладом культури на замовлення підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;
доходи від реалізації продукції майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;
гранти, благодійні внески, добровільні пожертвування, грошові внески, матеріальні цінності, одержані від фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних;
кошти, отримані державними і комунальними закладами культури як відсотки на залишок власних надходжень, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти, і розміщених на поточних рахунках, відкритих в банках державного сектору;
інші не заборонені законодавством джерела.
Розмір плати за надання платних послуг встановлюється державним і комунальним закладом культури щороку у національній валюті.
Перелік платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними закладами культури, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порядок визначення вартості та надання платних послуг закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури.”.
2. Статтю 26 Закону України “Про бібліотеки і бібліотечну справу” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., №7, ст. 45) викласти у такій редакції:
“Стаття 26. Фінансування бібліотек
Основними джерелами фінансування бібліотек державної і комунальної форм власності є кошти відповідно державного та місцевих бюджетів; бібліотек, заснованих на інших формах власності, - кошти засновників.
Додаткове фінансування бібліотек державної і комунальної форм власності може здійснюватися за рахунок:
коштів, що надходять від господарської діяльності, надання платних послуг;
коштів, одержаних за роботи (послуги), виконані на замовлення підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;
доходів від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;
грантів, благодійних внесків, добровільних пожертвувань, грошових внесків, матеріальних цінностей, одержаних від фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних;
коштів, отриманих бібліотеками як відсотки на залишок власних надходжень, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти, і розміщених на поточних рахунках, відкритих в банках державного сектору;
інших не заборонених законодавством джерел.
Розмір плати за надання платних послуг встановлюється бібліотекою державної і комунальної форм власності щороку у національній валюті.
Перелік платних послуг, які можуть надаватися бібліотеками державної і комунальної форм власності, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порядок визначення вартості та надання платних послуг бібліотеками, заснованими на державній та комунальній формі власності, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури.
Фінансування приватних бібліотек здійснюється за рахунок коштів власника та інших джерел, не заборонених законодавством.”.
3. У статті 13 Закону України “Про музеї та музейну справу” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 25, ст. 191):
1) частину четверту викласти у такій редакції:
“Додатковими джерелами фінансування музеїв є:
кошти, що надходять від господарської діяльності, надання платних послуг, у тому числі за відвідування музеїв і виставок;
кошти, одержувані за науково-дослідні та інші види робіт, які виконує музейний заклад на замовлення підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян та громадян;
доходи від реалізації сувенірної продукції, предметів народних художніх промислів, видавничої діяльності, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;
плата за кіно- і фотозйомки;
гранти, благодійні внески, добровільні пожертвування, грошові внески, матеріальні цінності, одержані від фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних;
кошти, отримані державними і комунальними музеями як відсотки на залишок власних надходжень, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти, і розміщених на поточних рахунках, відкритих в банках державного сектору;
інші джерела, в тому числі валютні надходження, відповідно до законодавства України.”;
2) доповнити новими частинами п’ятою – сьомою такого змісту:
“Розмір плати за надання платних послуг встановлюється державним і комунальним музеєм щороку у національній валюті.
Перелік платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними музеями, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порядок визначення вартості та надання платних послуг музеями, заснованими на державній та комунальній формі власності, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури.”.
4. Статтю 14 Закону України “Про театри і театральну справу” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №26, ст. 350) доповнити новими частинами п’ятою – сьомою такого змісту:
“Розмір плати за надання платних послуг встановлюється державним і комунальним театром щороку у національній валюті.
Перелік платних послуг, які можуть надаватися державними і комунальними театрами, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порядок визначення вартості та надання платних послуг театрами, заснованими на державній та комунальній формі власності, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури.”.
5. У Законі України “Про дошкільну освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 49, ст. 259):
1) частину п’яту статті 35 викласти у такій редакції:
“5. Батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі у розмірах, визначених органами місцевого самоврядування або відповідними органами управління.
Пільгові умови оплати харчування дітей у дошкільних навчальних закладах для багатодітних та малозабезпечених сімей та інших категорій, які потребують соціальної підтримки, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.
Від плати за харчування дитини звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім’ях, у яких сукупний дохід на кожного члена сім’ї за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму), який щороку встановлюється законом про Державний бюджет України для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дошкільних навчальних закладах. За харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, плата не справляється.
Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів, дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”, які навчаються у державних і комунальних дошкільних закладах освіти.”.
6. Частину третю статті 21 Закону України “Про загальну середню освіту (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 28, ст. 230; 2014 р., № 2-3, ст. 41) викласти у такій редакції:
“3. Вихованці шкіл-інтернатів усіх типів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, перебувають на повному державному утриманні. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які навчаються в інших загальноосвітніх навчальних закладах, забезпечуються харчуванням, одягом та іншими послугами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Утримання вихованців, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах) здійснюється за рахунок держави.
Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та учнів 1-4 класів з числа дітей-інвалідів, а також із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”;
7. У частині першій статті 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 15, ст. 111; 2005., № 17, 18-19, ст. 267; 2008 р., № 5 – 6, № 7 – 8, ст. 78, 2014., № 4 ст. 61, 2015., № 6 ст. 40) цифри “101” замінити на цифри “103”.
8. У Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1997, № 24, ст. 170):
1) підпункт 2 пункту а) частини першої статті 32 викласти у такій редакції:
“2) забезпечення здобуття повної загальної середньої, професійно-технічної освіти у державних і комунальних загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах; вищої освіти у комунальних вищих навчальних закладах та державних вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації; створення необхідних умов для виховання дітей, молоді, розвитку їх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів; сприяння діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких організацій;”.
9. У Законі України “Про охорону дитинства” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142):
1) у статті 5:
абзаци перший – п’ятий частини третьої викласти у такій редакції:
“Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують:
проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, вирішення інших питань у цій сфері;
розвиток мережі навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, соціального захисту, а також позашкільних навчальних закладів, діяльність яких спрямована на організацію дозвілля, відпочинку і оздоровлення дітей, зміцнення їх матеріально-технічної бази;
вирішення питань щодо встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей;
організацію безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та учнів 1-4 класів з числа дітей-інвалідів, а також із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям;”;
2) статтю 13 доповнити частиною такого змісту:
“Пільги, передбачені пунктом 4 частини третьої та пунктом 4 частини шостої цієї статті, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.”;
3) у статті 19:
частину другу доповнити реченням такого змісту:
“Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.”;
частину десяту та одинадцяту викласти у такій редакції:
“Студенти вищих навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, перебувають на повному утриманні держави; студентам, які є дітьми-інвалідами та інвалідами І-ІІІ групи, студентам із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”, включаючи студентів з багатодітних сімей, призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога.”.
10. У Законі України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425; 2005 р., № 1, ст. 19, № 9, ст. 185):
1) у статті 12:
доповнити частиною такого змісту:
“Пільги, передбачені пунктами 7, 17 та 19 частини першої цієї статті, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.”;
2) статтю 13 доповнити частиною такого змісту:
“Пільги, передбачені пунктами 7, 8, 10 та 21 частини першої цієї статті, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.”;
3) статтю 14 доповнити частиною такого змісту:
“Пільги, передбачені пунктом 18 частини першої цієї статті, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.”;
4) статтю 15 доповнити частиною такого змісту:
“Пільги, передбачені пунктами 8 та 20 частини першої цієї статті, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.”;
5) статтю 16 доповнити частиною такого змісту:
“Пільги, передбачені пунктом 7 у частині звільнення від плати за користування домашнім телефоном і позавідомчою охоронною сигналізацією житла, пунктами 10, 12, 18, 23, 24 та 25 частини першої цієї статті, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.”.
11. У статті 181 Сімейного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21, ст. 135; 2005 р., №51, ст. 535; 2006 р., № 1, ст. 2; 2009 р., № 38, ст. 535; 2014 р., /№6-7/, ст. 80):
1) у першому реченні частини восьмої знак та слова “, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку” замінити словами “з урахуванням матеріального стану сім’ї, у якій виховується дитина”;
2) частину дев’яту після слів “виплати тимчасової державної допомоги” доповнити знаком та словами “, її розмір”.
12. Частину третю та четверту статті 119 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до №50, ст. 375) викласти у такій редакції:
“За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.”.
13. Частину першу статті 62 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., №5-6, ст. 30 із наступними змінами) доповнити пунктом 10 такого змісту:
“10) центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування державної фінансової політики, на його письмовий запит під час бюджетного процесу з метою проведення верифікації і перевірки достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітних плат, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, та своєчасного і в повному обсязі їх здійснення, надається інформація щодо відкритих на їх ім’я рахунків (поточних, кредитних, депозитних тощо), операції та залишки за ними. У випадку нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, призначених на сім’ю або домогосподарство, інформація надається щодо кожного з членів сім’ї або домогосподарства”.
14. У Законі України “Про пенсійне забезпечення” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 3, ст. 10 із наступними змінами):
1) у статті 54:
у пункті “а”:
абзац перший після слів “льотно-випробного складу” доповнити словами та цифрами “після досягнення 50 років і”;
доповнити абзацами дванадцятим — двадцять п’ятим такого змісту:
“До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники льотного і льотно-випробного складу:
які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту;
1976 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим – одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку:
45 років - які народилися з 1 січня 1971 року по 30 червня 1971 року;
45 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1971 року по 31 грудня 1971 року;
46 років - які народилися з 1 січня 1972 року по 30 червня 1972 року;
46 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1972 року по 31 грудня 1972 року;
47 років - які народилися з 1 січня 1973 року по 30 червня 1973 року;
47 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1973 року по 31 грудня 1973 року;
48 років - які народилися з 1 січня 1974 року по 30 червня 1974 року;
48 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1974 року по 31 грудня 1974 року;
49 років - які народилися з 1 січня 1975 року по 30 червня 1975 року;
49 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1975 року по 31 грудня 1975 року.
50 років – які народилися з 1 січня 1976 року.”;
У зв’язку з цим абзац дванадцятий – тринадцятий вважати відповідно двадцять шостим – двадцять сьомим.
Абзац двадцять шостий доповнити словами такого змісту: “та після досягнення віку, визначеного цим пунктом”;
2) у статті 55:
у пункті “е”:
в абзаці першому слова “незалежно від віку” замінити словами та цифрами “після досягнення 55 років і”;
доповнити абзацами дванадцятим – двадцять п’ятим такого змісту:
“До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення:
які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту;
1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим – одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку:
50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року;
50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року;
51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року;
51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року;
52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року;
52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року;
53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року;
53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року;
54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року;
54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року;
55 років – які народилися з 1 січня 1971 року”;
у пункті “ж”:
доповнити пункт словами та цифрами “але не раніше досягнення 55 років”;
після абзацу першого доповнити абзацом такого змісту:
“До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів:
які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим цього пункту;
1971 року народження і старші за наявності стажу творчої діяльності, передбаченого абзацом першим цього пункту, та після досягнення ними віку, встановленого абзацами тринадцятим – двадцять п’ятим пункту “е” цієї статті”;
3) статті 85:
частину третю доповнити реченням такого змісту:
“Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень”;
у частині четвертій:
абзаци перший, другий викласти у такій редакції:
“Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року:
особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), які на посадах (роботах) та за умовами, передбачених законами України “Про статус народного депутата України”, “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”, призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.”;
у абзаці третьому “призначені відповідно до цього Закону” виключити;
у частині шостій цифри “2016” замінити цифрами “2017”.
15. У Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178; 2006 № 49, ст. 485; 2012 № 12-13, ст. 82; 2015 р., № 22, ст. 145):
1) у статті 20:
абзац перший частини першої після слів “гарантовані державою” доповнити словами “та надані органами місцевого самоврядування”;
доповнити частиною такого змісту:
“Пільги, передбачені пунктом 11 в частині 50-процентної знижки плати за користування телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв’язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості), пунктами 15, 19 та 28 частини першої цієї статті, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.”;
2) у статті 21:
абзац перший частини першої після слів “гарантовані державою” доповнити словами “та надані органами місцевого самоврядування”;
доповнити частиною такого змісту:
“Пільги, передбачені пунктами 4, 5 та 9 частини першої цієї статті, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.”.
3) у статті 30:
абзац перший частини першої після слів “гарантовані державою” доповнити словами “та надані органами місцевого самоврядування”;
доповнити частиною такого змісту:
“Пільги, передбачені пунктами 1, 8 в частині 50-процентної знижки плати за користування сім’єю, що має дитину-інваліда, телефоном (в тому числі щодо оплати послуг електрозв’язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при похвилинному обліку їх тривалості) та пунктом 9 частини третьої цієї статті, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.”.
4) у статті 58:
абзаци перший та другий частини першої викласти у такій редакції:
“Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, пенсії, призначені відповідно до цього Закону:
особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), які працюють на посадах та за умовами, передбачених законами України “Про статус народного депутата України”, “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”, призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;”;
у частині третій цифри “2016” замінити цифрами “2017”.
5) статтю 63 викласти в такій редакції:
“Стаття 63. Фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону
Фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів, та інших джерел, не заборонених законодавством.”;
6) частину третю статті 67 доповнити реченням такого змісту:
“Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень”.
16. У Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399; 2006 р., № 37, ст. 318; 2008, № 7¬–8, ст. 78; 2012 № 12–13, ст.82; 2015 р., № 22, ст. 145):
1) частину п’яту статті 43 доповнити реченням такого змісту:
“Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень”;
2) у статті 54:
частину першу викласти в такій редакції:
“Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), які працюють на посадах та за умовами, передбачених законами України “Про статус народного депутата України”, “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”, призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.”;
у частині другій цифри “2016” замінити цифрами “2017”.
17. У статті 37 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490; 2012 р., № 12-13, ст. 82; 2013 р., № 14, ст. 89; 2014 р., № 11, ст. 132, № 20-21, ст. 710, ст. 745; 2015 р., № 6, ст. 40; 2015 р., № 22, ст. 145):
абзаци перший та другий частини четвертої викласти у такій редакції:
“Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року:
особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), які працюють на посадах та за умовами, які передбачені цим, передбачених цим Законом, законами України “Про статус народного депутата України”, “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;”;
у частині п’ятій цифри “2016” замінити цифрами “2017”;
частину сьому доповнити реченням такого змісту:
“Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень”.
18. У частині другій статті 18 Закону України “Про судову експертизу” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 28, ст. 232; 2005 р., № 1, ст. 14; 2015 р., № 22, ст. 145) слова і цифри “1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року” замінити словами і цифрами “1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року”.
19. У частині першій статті 183 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 20, ст. 102; 2005 р. № 26, ст. 356, № 17, /17–19/, ст. 267; 2006 р., № 22, ст. 185; 2012 р., № 4, ст. 21) цифру “50” замінити на цифру “100” та слова “але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку” виключити.
20. У частині двадцять восьмій статті 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” (Відомості Верховної Ради України 1999 р., № 2-3, ст. 20; 2012 р., № 12-13, ст. 82; 2015 р., № 22, ст. 145; 2015 р., № 28 ст. 239; 2015 р., № 22, ст. 145):
1) третє речення замінити реченням такого змісту:
Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року:
особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), які працюють на роботах та за умовами, які передбачені цим Законом, законами України “Про державну службу”, “Про статус народного депутата України”, “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”, призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;
у період роботи на інших посадах/роботах пенсія, призначена особам відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
2) доповнити частину реченням такого змісту:
“Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень”.
21. У частині першій статті 64 Закону України “Про Національний банк України” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238, 2015 р., № 22, ст. 145) слова “1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року” замінити словами і цифрами “1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року”.
22. У частині сьомій статті 21 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., №33, ст. 175; 2015 р., № 22, ст. 145) слова і цифри “1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року” замінити словами і цифрами “1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року”.
23. У частині дванадцятій статті 20 Закону України “Про статус народного депутата України” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 42, ст. 212; 2012 р., №12-13, ст. 82; 2014 р., №13, ст. 225, №20-21, ст. 745; 2015 р., №6, ст. 40; 2015 р., № 2-3, ст. 12; № 6, ст. 40; №22, ст. 145; 2015 р., №22, ст. 145):
абзаци сьомий та восьмий викласти в такій редакції:
“Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року:
пенсія/щомісячне довічне грошове утримання працюючому народному депутату (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) в період виконання депутатських повноважень та колишньому народному депутату, який працює на умовах, передбачених цим Законом, законами України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”, не виплачується;”;
в абзаці дев’ятому слова “призначена особі відповідно до цієї статті” виключити;
у абзаці десятому цифри “2016” замінити цифрами “2017”;
абзац дванадцятий доповнити реченням такого змісту:
“Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень”.
24. У частині першій статті 29 Закону України “Про дипломатичну службу” (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 5, ст. 29; 2015 р., № 22, ст. 145) слова і цифри “1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року” замінити словами і цифрами “1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року”.
25. У Законі України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 49-51, ст. 376 із наступними змінами):
1) частину третю статті 27 доповнити реченням такого змісту:
“Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень”;
2) у частині першій статті 47:
абзац другий та третій викласти у такій редакції:
“Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року:
особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), які працюють на роботах (посадах) та за умовами, які передбачені законами України “Про статус народного депутата України”, “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;”;
в абзаці четвертому слова “призначена особі відповідно до цієї статті” виключити;
в абзаці шостому:
цифри “2016” замінити цифрами “2017”;
після слів “пенсійне забезпечення” доповнити словами “крім випадків передбачених законом”;
3) розділ XV “Прикінцеві положення”:
доповнити пунктом 43 такого змісту:
“43. У 2016 році зупинити дію абзацу четвертого частини другої статті 40 цього Закону та використовувати на цей період для призначення пенсій середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислену як середній показник за 2012, 2013, 2014 роки.”.
26. Статтю 2 розділу І “Загальні положення” Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 12-13, ст. 82) доповнити реченням такого змісту:
“Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про статус народного депутата України”, “Про Національний банк України”, “Про Кабінет Міністрів України”, “Про дипломатичну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про судову експертизу”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, “Про пенсійне забезпечення”, “Про судоустрій і статус суддів”, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України”, не може перевищувати 10 740 гривень.”.
27. У статті 57 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” (Відомості Верховної Ради України, 2014р., № 13, ст. 222; 2015 р., № 22, ст. 145) слова і цифри “1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року” замінити словами і цифрами “1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року”.
28. У частині шостій статті 1.1 Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 37, ст. 283; 2004 р., № 23, ст. 320; 2015 р., № 22, ст. 145) слова і цифри “1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року” замінити словами і цифрами “1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року”.
29. У статті 141 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 41-45, ст. 529; 2015 р., № 2-3, ст. 12; № 6, ст. 40; № 22, ст. 145):
у частині п’ятій:
абзаци перший та другий викласти в такій редакції:
“Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року:
особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), які працюють на посадах та за умовами, які передбачені цим Законом, законами України “Про статус народного депутата України”, “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;
у абзаці четвертому цифри “2016” замінити цифрами “2017”;
абзац шостий доповнити другим реченням такого змісту:
“Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень”.
У зв’язку з цим друге речення вважати третім.
30. У статті 86 Закону України “Про прокуратуру” (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 2-3, ст. 12; 2015 р., № 22, ст. 145;
2015 р.):
у частині п’ятнадцятій:
абзаци перший та другий викласти в такій редакції:
“Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року:
особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), які працюють на посадах та за умовами, які передбачені цим Законом, законами України “Про статус народного депутата України”, “Про державну службу”, “Про судоустрій і статус суддів”, призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;”;
у абзаці четвертому цифри “2016” замінити цифрами “2017”;
абзац шостий доповнити реченням такого змісту:
“Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати
10 740 гривень”.
31. У Законі України “Про жертви нацистських переслідувань” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 24, ст. 182; 2005 р., № 5, ст. 120; 2006 р., № 16, ст. 137; 2008 р., №№ 5-8, ст. 78; 2010 р., № 40, ст. 525; 2011 р., № 30, ст. 285):
1) статтю 61 доповнити частиною такого змісту:
“Пільги, передбачені пунктом 18 частини першої цієї статті, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.”;
2) статтю 62 доповнити частиною такого змісту:
“Пільги, передбачені пунктами 8 та 10 частини першої цієї статті, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.”;
3) статтю 63 доповнити частиною такого змісту:
“Пільги, передбачені пунктом 17 частини першої цієї статті, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.”;
4) статтю 64 доповнити частиною такого змісту:
“Пільги, передбачені пунктами 8 та 19 частини першої цієї статті, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.”.
32. Статтю 9 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 4, ст. 18 із наступними змінами) доповнити частиною такого змісту:
“Пільги, передбачені пунктом 7 у частині звільнення від плати за користування домашнім телефоном і позавідомчою охоронною сигналізацією житла, пунктами 10, 12, 18, 23, 24 та 25 частини першої цієї статті, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.”.
33. У Законі України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190):
1) пункт 5 статті 12 доповнити абзацом такого змісту:
“Пільги, передбачені абзацом другим цього пункту, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.”;
2) пункт 4 статті 14 доповнити абзацом такого змісту:
“Пільги, передбачені цим пунктом, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.”.
34. Статтю 6 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 40, ст. 249; 2001 р., № 24, ст. 127) доповнити частиною такого змісту:
“Пільги, передбачені пунктом 6 у частині 50-відсоткової знижки плати за користування квартирним телефоном, пунктами 10 та 11 цієї статті, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.”.
35. Частину четверту статті 38-1 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 21, ст. 252) викласти в такій редакції:
“Пільги, передбачені частиною першою та другою цієї статті, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.”.
36. У статті 6 Закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні” (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 22, ст. 262; Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 8, ст. 62):
1) у частині десятій слова “та проїзду” виключити;
2) доповнити частиною такого змісту:
“Пільги, передбачені абзацом четвертим частини п’ятої цієї статті, надаються за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.”.
37. У статті 44 Закону України “Про вищу освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2014, № 37-38, ст. 2004):
1) частину третю викласти у наступній редакції:
“3. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.”;
2) абзаци третій частини сьомої викласти у такій редакції:
“Рейтинговий список вступників формується на основі конкурсного балу за кожною спеціальністю згідно з виставленими вступниками пріоритетами з повідомленням про отримання чи неотримання ними права здобувати вищу освіту за кошти державного бюджету.”;
3) абзаци четвертий, п’ятий та шостий частини сьомої, частину тринадцяту виключити.”.
38. Підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” (Відомості Верховної Ради України, 2014, № 44, ст. 2040) виключити.
ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей закон набирає чинності з 1 січня 2016 року.
2. Дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується щодо пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
3. Обмеження щодо виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, передбачені цим Законом, не застосовуються протягом особливого періоду до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені особам, які проходять військову службу або перебувають на посадах у Міністерстві оборони України, Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, Міністерстві внутрішніх справ України, Апараті Ради національної безпеки і оборони України, Державній спеціальній службі транспорту, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній пенітенціарній службі України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, органах військової прокуратури або беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об’єктів у разі захоплення, відбитті спроб насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені відповідно до законів України “Про прокуратуру”, “Про судоустрій і статус суддів”, на період виконання особами, яким вони призначені, повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції.
Після завершення особливого періоду виплата пенсій таким особам здійснюється згідно із законодавством.
4. Встановити, що з 1 вересня 2016 року фінансування загальноосвітніх навчальних закладів, кількість учнів у яких складає менше 25 осіб, за рахунок освітньої субвенції не здійснюється.
5. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, а також забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
забезпечити розширення переліку платних послуг, які можуть надаватися державними та комунальними закладами освіти, науки, культури, засобів масової інформації та іншими бюджетними установами;
переглянути та встановити економічно обґрунтовані розміри платних послуг, що надаються бюджетними установами;
забезпечити перегляд нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками та клубними закладами з урахуванням демографічної ситуації;
забезпечити перегляд типових/примірних штатів бюджетних установ з метою скорочення керівного, адміністративного, управлінського, господарсько-обслуговуючого персоналу, водіїв, робітників, що обслуговують громадські будівлі, щонайменше на 10 відсотків;
6. Кабінету Міністрів України до 1 березня 2016 року розробити проекти законів України з метою реформування системи державного замовлення на підготовку фахівців, передбачивши здійснення заходів щодо приведення показників державного замовлення у відповідність до потреб економіки та суспільства.
7. Обласним, Київській міській державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування забезпечити:
1) встановлення керівниками державних і комунальних закладів та установ переліку платних послуг, що надаються ними, із зазначенням способу та порядку надання кожної з послуг, розрахунку їх вартості відповідно до економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із їх наданням;
2) розширення джерел фінансування закладів культури шляхом стимулювання позабюджетного фінансування культури (налагодження зв’язків між закладами культури та бізнесом (фандрейзинг);
3) переведення окремих типів закладів на самоокупність;
4) скорочення працівників загальноосвітніх навчальних закладів (крім педагогічних) щонайменше на 10 відсотків;
5) для задоволення потреб населення у високоякісних послугах затвердити у двомісячний строк регіональні плани створення освітніх та культурних округів, об’єднання навчальних закладів, закладів культури, інших бюджетних установ (із збереженням фінансової самостійності) для раціональної концентрації та ефективного використання матеріальних, фінансових, кадрових ресурсів регіону, забезпечивши при цьому:
реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в інтересах кожної дитини; перетворення до 31 грудня 2016 року існуючих шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у дитячі будинки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, або на заклади загальної середньої освіти; проведення перепрофілювання закладів та оптимальне їх використання;
продовження роботи з оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів, інших галузей бюджетної сфери, насамперед оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів із скороченням їх кількості (орієнтовно на 5 відсотків за рахунок об’єднання малокомплектних шкіл, зміни їх типу та/або ступеню, реорганізації тощо), підвищення наповнюваності класів, груп;
модернізацію мережі професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації з урахуванням необхідності їх укрупнення та здійснення підготовки фахівців та робітничих кадрів відповідно до потреб регіону та ринку праці, використання їх потенціалу для здійснення підготовки та перепідготовки незайнятого населення;
побудови нової моделі надання послуг музеями та бібліотеками, розширення переліку послуг з організації дозвілля населення з використанням новітніх технологій; створення на базі бібліотек державної та комунальної власності центрів обслуговування громадян, основним завданням яких є задоволення потреб громадян у публічній інформації, забезпечення їх доступу до державних та регіональних електронних інформаційних ресурсів, надання консультативних послуг з питань електронного оформлення звернень до органів державної влади;
6) концентрацію вивільнених та залучених коштів на поліпшенні матеріально-технічного забезпечення бюджетних установ.
Голова
Верховної Ради України
Комментариев нет:
Отправить комментарий