ВАСУ уведомляет

Щодо визначення пріоритетності акта, що підлягає застосуванню під час розгляду спорів про пенсійне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Експертний висновок

 

Узагальнення висновків членів НКР при ВАСУ

щодо визначення пріоритетності акта, що підлягає застосуванню під час розгляду спорів про пенсійне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

 

 

У зв’язку з виникненням у судовій практиці питання щодо визначення пріоритетності акта, який визначає розмір одних і тих самих виплат одночасно (закон, нормативно-правовий акт), що підлягає застосуванню під час розгляду спорів про пенсійне забезпечення громадян, що виникають у зв’язку із застосуванням статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи) членам НКР при ВАСУ 17 січня 2014 року було надіслано лист № 67/8/14-14 з проханням надати науковий висновок та висловити свої правові позиції з цього питання.

 

Свої правові позиції з викладеного у листі питання, висловили заступник Голови НКР при ВАСУ Цуркан М.І., члени НКР при ВАСУ Бевзенко В.М., Голосніченко І.П., Монаєнко А.О., Петришин О.В., Прудивус О.В.

 

Проаналізувавши отримані висновки, вбачається, що Цуркан М.І., Бевзенко В.М., Голосніченко І.П., Монаєнко А.О., Петришин О.В. притримуються однакової позиції, вважають, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо встановлення розмірів пенсій, а уповноважений визначати порядок їх обчислення відповідно до частини сьомої статті 54 Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Верховна Рада України вже встановила граничні розміри пенсій у цьому Законі. Кабінет Міністрів України як орган виконавчої влади повинен реалізовувати (виконувати) те, що визначено законодавчою владою в Конституції і законах України, а не змінювати їх.

 

Водночас Петришин О.В. зазначає, що саме такого статусу Кабінету Міністрів України у правовому регулюванні суспільних відносин соціального захисту Конституційний Суд України висловив правову позицію у Рішенні від 8 вересня 2009 року № 19-рп/2009, згідно з якою «Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечувати проведення політики, зокрема, у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116 Основного Закону України). Зазначене свідчить, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо встановлення розмірів пенсій» (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини).

 

Також, на думку Петришина О.В. Конституційний Суд України при ухваленні останніх рішень (від 25.01.2012 № 3-рп/2012, від 26.12.2011  № 20-рп/2011) не врахував правові позиції, висловлені у попередніх його рішеннях, що безпосередньо стосуються питання забезпечення прав і свобод людини і громадянина.

 

Монаєнко А.О. у своєму висновку зазначає, що у разі наявності законів і підзаконних нормативно-правових актів, які містять регулятивні норми стосовно однакових або споріднених правовідносин, необхідно керуватися законами, як це передбачає частина перша статті 129 Конституції України, а не підзаконними нормативно-правовими актами України. Крім того, встановлений у статті 9 КАС України принцип законності пов'язаний з положенням частини першої статті 129 Конституції України. Відповідно до частини першої статті 9 цього Кодексу суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до частини четвертої статті 9 цього ж Кодексу у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

 

 На думку Цуркана М.І., постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягає застосуванню в тій частині, в якій вона не суперечить положенням Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

 

У Прудивуса О.В. відсутні пропозиції щодо зазначеного питання, оскільки в Запорізькому окружному адміністративному суді відсутня практика розгляду публічно-правових спорів, які виникають у зв’язку із застосуванням Закону України про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

 

За результатами вивчення правових позицій членів НКР при ВАСУ можна зробити висновок щодо пріоритетності застосування до правовідносин із соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, закону як нормативно-правового акту вищої юридичної сили порівняно з нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

 

 

Окремі висновки членів НКР при ВАСУ

 

1)    Правова позиція заступника Голови НКР Цуркана М.І. на 7 арк.

2)    Правова позиція Бевзенка В.М. на 3 арк.

3)    Правова позиція Голосніченка І.П. на 1 арк.

4)    Правова позиція Монаєнка А.О. на 3 арк.

5)    Правова позиція Петришина О.В. на 7 арк.

 

6)    Лист Запорізького окружного адміністративного суду  на 1 арк.

джерело