"Чернобыльский набат": РЕЗОЛЮЦИИ ЧЕРНОБЫЛЬСКИХ АКЦИЙ ПРОТЕСТА С 2011 ГОДА № 1

1 )

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД

ГРОМАДСЬКИХ ЧОРНОБИЛЬСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

14 вересня 2013 року м. ЛУБНИ

П Р О Г Р А М А

Всеукраїнського з'їзду громадських чорнобильських організацій:

09.00 - 11.00 Реєстрація делегатів та гостей з'їзду.

11.00 - 11.05 Відкриття з’їзду.

11.05 - 11.15 Вибори керівних органів з'їзду.

11.15 - 11.40 Інформація про стан та виконання законодавства щодо соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та про результати переговорів представників громадських чорнобильських організацій з міністерствами і відомствами України, які здійснювалися за дорученням Прем’єр-міністра України.

11.40 - 12.20 Виступи представників міністерств та відомств, депутатських фракцій та комітетів Верховної Ради України щодо стану та виконання Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

12.20 - 13.00 Виступи делегатів з’їзду з пропозиціями та напрацюваннями щодо посилення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

13.00 - 13.30 Ухвалення рішень з’їзду:

1. Прийняття заяви Всеукраїнського з'їзду представників громадських чорнобильських організацій про стан та виконання законодавства щодо соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

2. Прийняття програми Всеукраїнського з'їзду представників громадських чорнобильських організацій щодо подальших дій громадських чорнобильських організацій, спрямованих на посилення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

13.30 - 13.45 Затвердження уповноважених представників з реалізації програми Всеукраїнського з'їзду представників громадських чорнобильських організацій щодо подальших дій громадських чорнобильських організацій, спрямованих на посилення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

13.45 - 14.20 Різне.

14.20 - 14.30 Закриття з’їду.

14. 30 - 15.00 Підсумкова прес-конференція.

З А Я В А

ВСЕУКРАЇНСЬКОГО З'ЇЗДУ

ГРОМАДСЬКИХ ЧОРНОБИЛЬСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

14 вересня 2013 року м. Лубни

Ми, представники громадських чорнобильських організацій різних рівнів та ініціативних груп громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зібралися на свій з'їзд, для об’єднання зусиль навколо єдиної мети – змінити ставлення влади до громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та напрацювати і прийняти рішення щодо подальших дій чорнобильської громадськості по відстоюванню своїх законних прав, які Держава Україна гарантувала всім нам, згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Конституцією України визнано та закріплено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави, а людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

В 1986 – 90 роках, ціною свого здоров’я та навіть життя, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильські АЕС захистили не лише Україну, але й увесь світ від катастрофи планетарного масштабу та запобігли розповсюдженню радіації по нашій планеті.

Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильські АЕС направлялися в Зону відчуження Чорнобильської АЕС за наказом Держави та виконували свої службові і виробничі обов’язки під дією високого рівня іонізуючого випромінювання, внаслідок чого – втратили імунітет та отримали ряд невиліковних хвороб, які спричинили інвалідність.

Безневинними жертвами Чорнобильської катастрофи стали і ті громадяни, які проживали на момент аварії поблизу Чорнобильської АЕС і були евакуйовані з зони лиха та піддалися значному іонізуючого випромінювання, а також ті, хто до цих пір проживає в умовах з підвищеним рівнем радіації.

Приймаючи Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" держава врахувала положення Віденської конференції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також Конвенції про права інвалідів, взявши на себе відповідальність за завдану шкоду постраждалим громадянам і зобов’язалась відшкодувати іі за:

1. Пошкодження здоров’я або за втрату працездатності громадянами, та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

2. Втрату годувальника, якщо його смерть пов’язана з Чорнобильською катастрофою.

Конкретні норми певного відшкодування завданої шкоди, встановлені інвалідам внаслідок Чорнобильської катастрофи положеннями статей 20, 50, 52, 54, 67, 71 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зокрема, згідно з положеннями частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлюються державні мінімуми пенсій, коли в усіх випадках їх розміри для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам – 3 мінімальних пенсій за віком.

З прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не лише змінилися розміри пенсій, але й ускладнилися їх розрахунки.

Наприклад, солдати строкової служби, не маючи з об’єктивних причин на час ліквідації наслідків аварії заробітної плати, їм, Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачено призначення пенсії у відповідних мінімальних розмірах. Проте, ці розміри, всупереч норм Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", підміняються і встановлюються Постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що прямо порушує їх всебічні права.

Аналогічні ситуація склалася з військовослужбовцями, які були мобілізовані із запасу через військкомати, а також з громадянами, які відряджалися на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС міністерствами і відомствами та були залучені до робіт з ліквідації наслідків цієї аварії, але при цьому за основним місцем роботи або служби не мали високих заробітків.

Ми, представники громадських чорнобильських організацій різних рівнів та ініціативних груп громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, звертаємо увагу, що з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обмежено і порушено права громадян, які закріплені Конституцією України, зокрема статтями 6, 8,19, 22, 24. 25, 27, 28, 29, 40, 47,51, 52, 55, 56, 57, 58, 59. 60, 61, 62, 63 та Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

Внаслідок невиконання положень статей Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особливо частини четвертої статті 54 та з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Україну накрила хвиля перманентних акцій протесту чорнобильців та масових звернень до органів правосуддя України та Європейського суду з прав людини.

За дорученням Прем’єр-міністра України, ще у жовтні 2012 року, було розпочато діалог з частиною громадських чорнобильських організацій, мета котрого була – знайти компромісні рішення, які б дозволили врегулювати ситуацію з пенсійним забезпеченням громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Внаслідок обопільних переговорів, такі компромісні рішення було знайдено і вони полягали у поетапному підвищенні пенсій та приведення їх до розмірів, передбачених статтями 54 та 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У квітні 2013 року, такі рішення були готові, залишалося їх лише закріпити на законодавчому рівні та зняти таким чином напругу і невдоволення у суспільстві та чорнобильському середовищі.

Проте, до сьогоднішнього дня остаточних рішень так і не прийнято, що викликає справедливе невдоволення та обурення великої кількості громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У зв’язку з бюджетним процесом, який в розпочинається в Україні у вересні місяці, ми, представники громадських чорнобильських організацій різних рівнів та ініціативних груп громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що зібралися на цей з'їзд, вимагаємо – негайного врегулювання пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на підставі норм Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з урахуванням раніше досягнутих компромісів у ході діалогу з чорнобильськими громадськими організаціями.

Наші вимоги залишаються незмінними та полягають у приведенні Постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у відповідність з положеннями частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в яких передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам – 3 мінімальних пенсій за віком.

У разі ігнорування наших вимог, змушені будемо вдатися до відновлення масових акцій протесту, а також застосувати інші засоби із захисту своїх прав.

Головуючий з’їзду: П.І.Б. __________________

підпис

Секретар з’їзду: П.І.Б. __________________

---------------------------------------------------------------------------------============

2 )

ПРОГРАМА

ПОДАЛЬШИХ ДІЙ ГРОМАДСЬКИХ ЧОРНОБИЛЬСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, СПРЯМОВАНИХ НА ПОСИЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД ПРЕДСТАВНИКІВ ГРОМАДСЬКИХ ЧОРНОБИЛЬСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

14 вересня 2013 року м. Лубни

ПРОГРАМА

14 вересня 2013 року в м. Лубни Полтавської області представники 132 громадських чорнобильських організацій різних рівнів та 11 ініціативних груп громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи зібралися на свій з'їзд.

Всеукраїнський з'їзд представників чорнобильських організацій приймає програму щодо подальших дій чорнобильської громадськості України
по відстоюванню своїх законних прав, яка передбачає наступне:

1. Об’єднання зусилля всіх громадських чорнобильських організацій різних рівнів та ініціативних груп громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для зміни ставлення влади до громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

2. Консолідація зусиль щодо негайного врегулювання пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на підставі норм Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з урахуванням раніше досягнутих компромісів у ході діалогу з чорнобильськими громадськими організаціями.

3. Вжиття заходів щодо приведення Постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у відповідність з положеннями Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в яких передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

4. Вжиття заходів по роботі з Верховною Радою України, народними депутатами України, Кабінетом Міністрів України щодо ратифікації Україною Європейської Соціальної Хартії та Додаткового Протоколу до Європейської Соціальної Хартії в повному обсязі.

5. Роботу кожної чорнобильської організації з народними депутатами України, контроль того, як кожний народний депутат України голосуватиме з чорнобильських питань, у тому числі по державному бюджету і так званим «прикінцевим положенням».

6. Підготовку і проведення найближчим часом зустрічі уповноважених представників чорнобильських організацій України з Президентом України В.Ф. Януковичем.

7. Проведення в жовтні 2013 р. спільної акції протесту чорнобильських організацій України і шахтарів-інвалідів біля представництва Європейського Союзу з метою звернення уваги європейської спільноти на чорнобильські проблеми громадян України.

Необходимо обращение к послу Евросоюза о помощи в обеспечении действенного конструктивного диалога ВЛАСТИ Украины с представителями общественных чернобыльских организаций по вопросу выполнения Чернобыльского ЗАКОНА, о помощи по устранению массового нарушения прав всех инвалидов-чернобыльцев Украины, предусмотренных пунктом 1 статьи 6 европейской Конвенции о защите прав человека и основных свобод и статьёй 1 Первого протокола к ней, о неприемлемости общественными чернобыльскими организациями положений Законопроекта 2399, решающих вопросы только о "задолженностях" по судебным решениям и законодательно проигнорировавших при этом главное в пенсионном вопросе инвалидов-чернобыльцев в - "выплате ежемесячных текущих пенсий". При таком законодательном подходе не учитываются требования статьи 22 Конституции Украины и правовые позиции Конституционного Суда Украины, в том числе по обеспечению социальных выплат (решение от 9 июля 2007 года N 6-рп/2007), поскольку положения законопроекта направлены на отсрочку и поэтапное погашение только существующей задолженности по судебным решениям, ответственность за выполнение которых несет государство, и не решает вопросы по обеспечению полного выполнения таких решений, которые будут приниматься судами после вступления законопроекта в силу в случае его принятия как закона, а также требования статей 6 и 124 Конституции Украины, согласно которым судебные решения принимаются судами именем Украины и являются обязательными к исполнению на всей территории Украины. К тому же такой подход не учитывает требований статьи 6 Конвенции о защите прав человека и основных свобод относительно разумных сроков рассмотрения дела судом, поскольку в соответствии с практикой Европейского суда по правам человека стадия исполнения судебного решения является составной рассмотрения дела в разумный срок, а пункт 2 Заключительных положений проекта поручается Кабинету Министров Украины в течение трех месяцев со дня вступления в силу настоящего Закона привести свои нормативно-правовые акты в соответствие с настоящим Законом, что являются юридически некорректным, поскольку реализация норм этого Закона ставится в зависимость от принятия в будущем подзаконных актов.

---------------------------------------------------------------------------------------------------------

3 )

ВЕРНЕННЯ ДО ЧОРНОБИЛЬСКИХ ВДІВ, ЖІНОК ПОСТРАЖДАЛИХ ТА ЛІКВІДАТОРІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС

Дорогібрати і сестри!

До Вас звертаємось ми, 210 учасників круглого столу, представники 62 громадськихорганізаційусіхрегіонівУкраїни.

Минуло 27 роківяквиповнилосяодне з апокаліпсичнихпророцтвІоанна Богослова. Тисячі наших братів і сестер померло з тих пір і продовжуютьвмирати. Але апокаліпсис не завершився, вінмаєсвоєпродовження.

Держава почала проводитиполітикуподвійнихстандартівповідношенню до потерпілих і ліквідаторіваваріїЧорнобильської АЕС. Центральнекерівництво ВГОІ «Союз ЧорнобильУкраїна» і деякірегіональнікерівникизрадиличорнобильськийрух за 30 срібників - уклавши з урядом, так званий меморандум, і тим самим прирікши 85% осібпостраждалихвідаварії на ЧАЕС назлиднітаповільну смерть.

Цевідбувається на тлі того, щопрокурори, судді, депутати, чиновники вищихешелоніввлади та vip-пенсіонери з кожниммісяцем і роком все жиріють.

Хібазмогли вони собіцедозволити, якби не подвиг героїв-чорнобильців, а Україназалишиласярадіоактивної зоною?

Сьогодніїхцинізмдосягмежі! Вони придбаваютьбудинку за кордоном, там же навчаютьсвоїхдітей - мажорів, яківбивають і ґвалтуютьнаших з вами дітей та онуків і залишаються в більшостівипадківбезкарними.

Горезвісна Постанова КабінетуМіністрівУкраїни «Про підвищеннярівнясоціальногозахистугромадян, якіпостраждаливнаслідокЧорнобильськоїкатастрофи» №1210 від 23.11.2011 р. народженанібитовідіменічорнобильціввнадрах ВГОІ «Союз ЧорнобильУкраїна» і прийнятаКабінетуМіністрівУкраїнирозділила і закрила для всіх нас надію на майбутнє. Вона нівелює Закону України "Про статус і соціальнийзахистгромадян, якіпостраждаливнаслідокЧорнобильськоїкатастрофи" № 796-12. Треба зазначити, щоз’явивсяновий законопроект цієїорганізації якийрозділяєвже наших дітей.

Ми звертаємося до Вас, зарадипам'ятіпомерлих і зарадимайбутньоговсіх нас і наших дітей та онуків –

СКАЖІМО НІ, СВАВІЛЛЮ ВЛАДИ!

СКАЖІМО НІ, ЗРАДНИКАМ З ЦЕНТРАЛЬНОГО КЕРІВНИЦТВА ВГОІ «СОЮЗ ЧОРНОБИЛЬ УКРАЇНИ»!

Закликаємовсіхчорнобильськихвдів, жінок постраждалих та ліквідаторів, вийти разом на акцію протесту «КИЇВСЬКИЙ ЧОРНОБИЛЬ» 26 квітня 2012 року о 10:00, підстіниВерховної Ради!

Спільними силами ми покажемовладі і зрадникам, що ми можемовідстоюватисвоїконституційні і законні права.

Донесемосвоївимоги до народнихобранців і зрадників з центральногокерівництва ВГОІ «Союз ЧорнобильУкраїни», які незаконно монополізували право представлятиінтересивсічорнобильцівУкраїни!

ПІДПИСИ ПРЕДСТАВНИКІВ:

========================================================

4 )

ЗВЕРНЕННЯ

ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ І ДЕПУТАТІВ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Шановний пане Президенте!

Шановні панове народні депутати!

До Вас звертаються 210 учасників круглого столу, представники 62 громадських організацій усіх регіонів України.

Минуло 26 років після аварії на ЧАЕС! Влада, замість вдячності людям які є ліквідаторами та постраждалими від аварії, почала проводити політику подвійних стандартів не оминувши інвалідів ВВВ, дітей війни, воїнів інтернаціоналістів та інших.

Внаслідок невиконання обіцянок і програм, які були дані Вами на президентських і парламентських виборах, ми постраждалі та ліквідатори аварії на ЧАЕС та верстви населення, опинилися на межі бідності і вимирання.

Український парламент є законодавчим органом і ми, голосуючи за Вас, делегували вам право діяти від нашого імені.

Вам, пане Президенте, зобов’язано Конституцією України бути гарантом прав і свобод громадян.

Парламент України, передав право встановлювати розмір і порядок соціальних виплат населенню Кабінету Міністрів України прийнявши Закон України «Про Державний Бюджет України на 2012 рік». Останній скористався цим та прийняв Постанову «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №1210 від 23.11.2011, чим був створений прецедент порушення статей 1, 3, 5, 6, 8, 16, 19, 21, 22, 24, 27, 28, 36, 38, 40, 46, 48, 49, 50, 64, 68, 69, 75, 85, 86, 92, 102, 104, 106, 113 і 116 Конституції України, ст.ст.2, 3, 4 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», ст.ст. 1, 13, 39, 50, 51, 52, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-12 від 28.02 1991.

Кабінет Міністрів України є виконавчим органом влади і його обов'язок виконувати закони, які прийняті Верховною Радою України.

На жаль Конституційний Суд України, в теперішніх умовах перетворився з тлумача Конституції і законів на не зрозумілий орган, який не тільки виносить суперечливі рішення, але є одним з дестабілізуючих факторів в державі, підриваючи, в тому числі, довіру до судової гілки влади.

Нинішньою владою, порушуючи Закон України «Про об'єднання громадян», навмисно було надано особливий статус ВГОІ «Союз Чорнобиль Україна» - Центральне керівництво організації якої , по суті, зрадило чорнобильський рух за права постраждалих від аварії. Президент ВГОІ СЧУ Андрєєв Ю.Б. сприймається більшістю чорнобильського товариства як дестабілізуючий фактор і не може представляти інтереси постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС. Це відбувається саме з Вашого потурання та ініціативи і не сприяє злагоді у суспільстві.

Підписаний Меморандуму про співпрацю між Кабінетом Міністрів України та ВГОІ «Союз Чорнобиль Україна», не проходив ні якого обговорення з членами цієї громадської організації и не був схвалений в осередках на містах . І крім того , підписаний меморандум не стосується членів інших чорнобильських організацій і чорнобильців які не входять ні в які організації , адже з нормами чинного Цивільного Кодексу України, угода чинна, тільки для сторін підписантів і не може нести будь-яких правових наслідків для інших громадських об’єднань та більшості чорнобильської громадськості.

МИ ВИМАГАЄМО:

1. СКАСУВАТИ ПОСТАНОВУ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «ПРО ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ внаслідок Чорнобильської катастрофи» №1210 від 23.11.2011.

2. Зняти з розгляду законопроект №9127 «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» прийнятий Верховною Радою України у першому читанні, який ліквідовує соціальні виплати 12 мало захищеним верствам населення, що гарантовані Конституцією та законами України.

3. Верховній Раді України прийняти Закон України «Про відкликання народних депутатів України», який забезпечить підзвітність народних депутатів України перед виборцями та надасть можливість їх відкликати.

У зв'язку з вищезазначеним та протестуючи проти таких дій ВЛАДИ, ми ОГОЛОШУЄМОВам про початок акцій ПРОТЕСТУ у всіх регіонах Україні, починаючи з колиски християнства, міста КИЄВА 26 квітня 2012 року.

ПІДПИСИ ПРЕДСТАВНИКІВ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ:

===========================================================

5 )

ПРОЕКТ

26 квітня 2012 р. м.Київ

РЕЗОЛЮЦІЯ

ПРОТЕСТНОЇ АКЦІЇ ЧОРНОБИЛЬСКИХ І ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ

ЩОДО ПОРУШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНИХ І ЗАКОННИХ ПРАВ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ ТА ІНШИХ ВЕРСТВ НАСЕЛЕННЯ ЗАТВЕРДЖЕНЯМ ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «ПРО ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ» № 1210 ВІД 23 ЛИСТОПАДА 2011 РОКУ

МИ, УЧАСНИКИ ПРОТЕСТНОЇ АКЦІЇ ЧОРНОБИЛЬСЬКИХ ТА ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УСІХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ ЗАЯВЛЯЄМО ПРО КРИМІНАЛЬНИЙ ЗЛОЧИН СКОЄНИЙ ВЛАДОЮ ТА ГЕНОЦИД ПРОТИ ПОТЕРПІЛИХ ВІД НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС ТА ІНШИХ МАЛОЗАХИЩЕНИХ ВЕРСТВ НАСЕЛЕННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З ЗАТВЕРДЖЕННЯМ ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «ПРО ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ» № 1210 ВІД 23.11.2011 Р., А САМЕ:

1. ПОСТАНОВОЮ ПОРУШЕНО КОНСТИТУЦІЮ УКРАЇНИ:

- статтю 113 Конституції України, якою встановлено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і Законами України;

- статтю 116 Конституції України, якою встановлено, що Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції і Законів України, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

- статтю 1 Конституції України, якою встановлено, що Україна є соціальною і правовою Державою;

- статтю 3 Конституції України, якою встановлено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є ГОЛОВНИМ ОБОВ’ЯЗКОМ Держави;

- статтю 6 Конституції України, якою встановлено, що органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України;

- статтю 8 Конституції України, якою встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй;

- статтю 16 Конституції України, якою встановлено, що подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов’язком держави;

- статтю 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України;

- статтю 21 Конституції України, якою встановлено, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними;

- статтю 22 Конституції України, якою встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод;

- статтю 24 Конституції України, якою встановлено, що громадяни є рівними перед Законом;

- статтю 50 Конституції України, якою встановлено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди;

- статтю 56 Конституції України, якою встановлено, що кожен має право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої діями чи бездіяльністю органів державної влади;

- статтю 68 Конституції України, якою встановлено, що кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей;

2. ПОСТАНОВОЮ ПОРУШЕНО ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО СТАТУС І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ»:

- пунктом 11 Постанови встановлений мінімальний розмір пенсій для інвалідів Чорнобиля, який НЕ ВІДПОВІДАЄ статті 54 Закону;

- пунктом 13 Постанови встановлена щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка НЕ ВІДПОВІДАЄ статтям 50, 51 Закону;

- пунктом 14 Постанови встановлена щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка НЕ ВІДПОВІДАЄ статті 52 Закону;

- пунктом 15 Постанови встановлено підвищення пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, що НЕ ВІДПОВІДАЄ статті 39 Закону.

3. ПОСТАНОВОЮ ПОРУШЕНО ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ»

- підпунктами 1,2 частини 1 статті 2 Закону встановлено, що до основних завдань Кабінету Міністрів України належать виконання Конституції і Законів України та вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

- пункти 1,2 статті 3 Закону встановлено, що діяльність Кабінету Міністрів ґрунтується на принципах верховенства права, законності і відповідальності. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України;

- пункти 1,2 статті 4 Закону встановлено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими Законами України. Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначаються Конституцією України, цим та іншими Законами України.

4. ПОСТАНОВОЮ ПОРУШЕНО ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО СТАТУС І СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ГРОМАДЯН, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ»:

- статтею 1 Закону встановлено, що державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах соціального захисту, ПОВНОГО ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- статтею 13 Закону встановлено, що Держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов’язується її відшкодувати за пошкодження здоров’я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, втрату годувальника, якщо його смерть пов’язана з Чорнобильською катастрофою, матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім’ї у зв’язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону;

- статті 39, 50, 51, 52 і 54 Закону встановлюють конкретний розмір компенсацій, пільг, доплат, пенсій і додаткових пенсій в залежності від мінімальної заробітної плати чи мінімальної пенсії за віком.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ, всупереч положень Конституції України та Закону України «Про Конституційний Суд України» прийняв протиправні, замовлені, рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 р. та №3-рп/2012 від 25.01.2012p., якими визнано конституційним внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», «Про Державний бюджет України на 2012 рік» в частині повного заниження відшкодування збитків ГАРАНТОВАНИХ ДЕРЖАВОЮ інвалідам-ліквідаторам Чорнобильської катастрофи, та заниження відшкодування збитків передбачених ДЕРЖАВОЮ інвалідам війни (що захищали національні інтереси країни, при цьому отримали поранення, контузію чи невиліковні хвороби).Виносячи зазначені вище протиправні рішення, судді Конституційного Суду України, які прийняли ці рішення порушили цілу низку Законів України і Міжнародних Законів, які ратифіковані Україною. В першу чергу це ОСНОВНИЙ ЗАКOH УКРАЇНИ - Конституція України, а саме статті 3, 8,16, 19, 22, 24, 46, 50, 56, 58, 60, 64, 68, 92, 113, 150, 152, статті діючих Кодексів та Законів України (проігноровано конституційний принцип верховенства права та положення, Закону України «Про конституційний Суд України»), положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифікованої Законом країни №475/97-ВР від 17.07.1997 p.), положення Конвенції про права інвалідів ратифікованої Законом України № 1767-VI (1767-17) від 16.12.2009 p.), положень Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 63 року (ратифікованої Законом України №334/96-ВР від 12.07.1996 p.).

В зв’язку з вищенаведеним, керуючись статтями 1, 3, 5, 6, 8, 16, 19, 21, 22, 27, 28, 36, 38, 40, 46, 48, 49, 50, 64, 68, 69, 75, 79, 85, 86, 92, 102, 104, 106, 113 і 116 Конституції України від Президента, Уряду, Генерального Прокурора, Конституційного Суду України і народних депутатів України,

МИ ВИМАГАЄМО:

1. Скасувати Постанову Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 1210 від 23.11.2011.

2. Зняти з розгляду законопроект № 9127 «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» прийнятий Верховною Радою України у першому читанні, який ліквідовує соціальні виплати 12 малозахищеним верствам населення, що гарантовані Конституцією та законами України.

4. Вилучити з прикінцевих положень Закону України «Про Державний Бюджет України на 2012 рік» норму яка дозволяє Кабінету Міністрів України встановлювати (у ручному режимі) розміри та порядок соціальних виплат гарантованих Законом.

5. Генеральному прокурору України встановити винних посадових осіб та притягнути до кримінальної відповідальності що перешкоджали виконанню рішень суду України щодо виплати пенсій.

6. ВІДНОВИТИ конституційні і законні права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та інших малозахищених верств населення на пенсійне забезпечення;

7. Визнати державним боргом суми пенсії нарахованої за рішенням суду з правом спадку та виплати їх до 31 грудня 2012 року;

8. Визнати право на інвалідність та на статус «Дітей потерпілих» від аварій на ЧАЕС по життєво, а не до 18 років;

9. Притягнути до кримінальної відповідальності осіб, а саме:

- за прийняття протиправного рішення Конституційного Суду України №20-рп/2011 від 26.12.2011 р. суддів: Головіна Анатолія Сергійовича (Голова суду), Бауліна Юрія Васильовича, Бринцева Василя Дмитровича, Вдовіченко Сергія Леонідовича, Гультай Михайла Мирославовича, Запорожеця Михайла Петровича, Кампо Володимира Михайловича, Колоса Михайла Івановича, Пасенюка Олександра Михайловича, Сергейчука Олега Анатолійовича, Стрижака Андрія Андрійовича, Шаптала Наталі Костянтинівну (доповідач по справі), Шишкіна Віктора Івановича;

- за прийняття протиправного рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012 р. суддів: Головіна Анатолія Сергійовича (Голова суду), Бауліна Юрія Васильовича, Бринцева Василя Дмитровича, Вдовіченко Сергія Леонідовича, Винокурова Сергія Маркіяновича, Гультай Михайла Мирославович, Запорожець Михайла Петрович, Кампо Володимир Михайловича, Колоса Михайла Івановича, Овчаренко В'ячеслава Андрійовича, Пасенюка Олександра Михайловича, Сергейчука Олега Анатолійовича (доповідач по справі), Шаптала Наталі Костянтинівну.

10. ВСТАНОВИТИ, керуючись рішеннями Конституційного суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 року № З-рп/2012, для всіх урядовців і чиновників, в тому числі Президента України, Генерального прокурора України, суддів Верховного суду, Вищих спеціалізованих судів, Конституційного суду, Апеляційних судів МАКСИМАЛЬНУ ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ разом із всіма іншими, додатковими доплатами до заробітної плати у розмірі не більше 10 прожиткових мінімумів, для працездатних осіб.

11. ВСТАНОВИТИ, керуючись рішеннями Конституційного суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 року № З-рп/2012, заробітну плату народним депутатам України, прокурорам, суддям місцевих та інших судів на рівні середньої заробітної плати у галузях економіки України;

12. ВСТАНОВИТИ державним службовцям та тим що вийшли на пенсію, в тому числі Президенту України, прокурорам та суддям, народним депутатам України МАКСИМАЛЬНУ ПЕНСІЮ у розмірі не більше 10 прожиткових мінімумів.

============================================================

6 )

Президенту України

Януковичу В. Ф.

Голові Верховної Ради України

Рибаку В. В.

Прем’єр міністру України

Азарову М. Я.

Генеральному прокурору України

Пшонці В. П.

РЕЗОЛЮЦІЯ

одноденної попереджувальної акції протесту

5 лютого 2013року м. Київ

Ми, громадяни України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи – представники Всеукраїнського об’єднання ветеранів Чорнобиля, Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Союз Чорнобиль України", що мають іншу думку з питань пенсійного забезпечення ніж керівництво, а також представники інших чорнобильських громадських об’єднань і організацій зібралися тут, під Верховною Радою України, щоб висловити свій рішучий протест тим процесам, які відбуваються сьогодні у нашій країні.

Не встигли наші обранці увійти до Верховної Ради, як почали нехтувати Конституцією і законами України.

Коли весь український народ знаходиться на межі виживання, ви, панове парламентарі, дозволяєте собі невиправданий відпочинок, збільшуєте собі зарплати та премії, й надалі продовжуєте порушувати конституційну норму щодо персонального голосування депутатами Верховної Ради України і тільки за особистими картками.

Сьогодні вам і так створені всі умови для плідної роботи на благо української держави і її громадян – починаючи від матеріального забезпечення та закінчуючи відпочинком і лікуванням.

Проте, робота ваших попередників була спрямована не на проведення зважених економічних і соціальних реформ, які б за своїм змістом сприяли добробуту українців, а лише призводила до все більшого зубожіння народу.

У той же час у країні, за рахунок платників податку, й надалі існують привілейовані категорії державних службовців, в тому числі і пенсіонерів. Витрати лише збільшуються на утримання суддів, чиновників вищої ланки, VIP-пенсіонерів і вас – колишніх і нинішніх народних обранців.

Депутати Верховної Ради України попереднього скликання передали свої повноваження, як законодавців, Кабінету Міністрів України, який обмежив соціальні виплати 16 соціально-незахищеним категоріям населення нашої країни.

Зокрема, це стосується і чорнобильців, де Кабінет Міністрів України й надалі регулює їх пенсійне забезпечення не Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а відповідно прийнятою ним же постановою за №1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою обмежено законні права та суттєво зменшено пенсійні виплати інвалідам внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Генеральна прокуратура не реагує належним чином на звернення чорнобильців та громадських чорнобильських організацій, не даючи належної оцінки діям чиновників Пенсійного фонду України щодо дотримання законності.

Згідно повноважень, Конституційний Суд України вирішує питання щодо відповідності законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Проте нинішнім складом Конституційного Суду України поставлено під сумнів існування в Україні незалежного конституційного органу, як тлумача законів, оскільки своїми двома останніми рішеннями від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 та від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 Конституційним Судом України, по суті, анульовано раніше прийняті ним же рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, що тим самим закладає не лише суперечності у законодавстві щодо соціального захисту уразливих верст населення, але й стає безпосереднім приводом для обмеження конституційних прав громадян та, зрештою, суперечить статті 22 Конституції України.

В той же час, будь-які обмеження не торкнулися суддів, прокурорів, депутатів, чиновників міністерств і відомств, VIP-пенсіонерів, тощо. Позиція Конституційного Суду України щодо цих категорій залишається незмінною і побудована на принципах незмінності і незворотності.

Наслідками порушення прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передувало в тому числі і те, що всупереч Конституції України та законодавства про об’єднання громадян, Кабінет Міністрів України ініціював підписання Меморандуму про співпрацю з ВГОІ "Союз Чорнобиль України", надавши перевагу абсурдним та протизаконним пропозиціям цієї громадської організації.

Абсурдною та такою, що виходить за рамки права, виглядає ситуація, коли чиновники міністерств та відомств на звернення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи посилаються на підписаний Меморандум, адже загальновідомо, що нормами цивільного законодавства наслідки підписання Меморандуму можуть поширюватися лише виключно на сторони, які підписали його, тобто на членів "Союз Чорнобиль України", але в ніякому разі на всіх постраждалих громадян.

Ми проти таких дій! Тому, ми, учасники цієї акції висловлюємо свій протест, невдоволення та незгоду з такими діями Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та Генеральної прокуратури України

МИ ВИМАГАЄМО:

1. Приведення законодавчої бази України, при корегуванні Державного бюджету на 2013 рік, у відповідність з Конституцією і законами України, передбачивши для цього необхідні кошти на пенсійне забезпечення в обсягах, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" та не допустивши звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

2. Негайного відновлення переговорів між Кабінетом Міністрів України, які були розпочаті у жовтні 2012 року за дорученням прем’єр-міністра України та представниками протестуючих чорнобильських організацій щодо вирішення наболілих проблем з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

3. Негайного коригування Постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в якій би містилися виключно норми і положення щодо порядку призначення пенсії по інвалідності, а не встановлення конкретних розмірів зазначених пенсій.

4. Негайного здійснення нарахування та виплат пенсії по інвалідності виключно за нормами статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи".

5. Негайного врегулювання питання щодо реалізації Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" в частині визначення порядку та механізму перерахунку коштів через Державне казначейство на виконання рішень суду та виділення при цьому необхідних коштів.

6. Створення при Кабінеті Міністрів України Громадської ради представників чорнобильських організацій з рівним їх представництвом, для постійного опрацювання та узагальнення пропозицій громадськості при прийнятті центральними органами державної влади рішень, з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

7. При реорганізації Міністерства соціальної політики України обов'язкового залишення у його структурі Департаменту захисту громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

У випадку невиконання наших вимог залишаємо за собою право проведення масових безстрокових акцій протесту.

ЗА ДОРУЧЕННЯМ УЧАСНИКІВ АКЦІЇ ПРОТЕСТУ ПІДПИСАЛИ:

================================================================

7 )

Прем'єр - міністру 4

Азарову М. Я.

ЗВЕРНЕННЯ
УЧАСНИКІВ СОЦІАЛЬНОЇ АКЦІЇ ЧОРНОБИЛЬСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ

ВІД 16- ЖОВТНЯ 2013 РОКУ

Шановний Миколо Яновичу!

Чорнобильці відповіли згодою на Ваш заклик, висловлений у Полтаві 20 вересня 2012 році, до конструктивних переговорів між Кабінетом Міністрів України та чорнобильськими протестними організаціями, які пікетували будівлю Міністерства соціальної політики 2 жовтня 2012 року та будівлю Кабінету Міністрів України 9 жовтня 2012 року.

Була створена робоча група з числа представників протестуючих чорнобильських організацій з усіх регіонів України . У результаті переговорів під керівництвом заступника керівника секретаріату Кабінету Міністрів України Авксентьєва Ю. А., а пізніше й міністра соціальної політики Королевської Н.Ю. був досягнутий компроміс, що влаштовує, здавалося б, обидві сторони. А саме: за результатами переговорів Пенсійним Фондом України було розроблено проект змін до Постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що містить положення про поетапне введення розрахунку пенсій, до приведення їх до розрахунку 6, 8 і 10 пенсій за віком (прожиткових мінімумів для непрацездатних), що відповідає ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі ЗУ 796-12).

Дані зміни в Постанові Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року, на відміну від запропонованого центральним керівництвом Союзу Чорнобиль України, «осучаснення» пенсій по 2007 року, дозволяють зняти соціальну напругу і відновити соціальну справедливість. А саме: розрахувати пенсії не тільки по заробітній платі, одержуваній на виробництві під час аварії на ЧАЕС, але й по гарантованій державою Україна, Конституцією України нормі нарахування мінімальних пенсій з розрахунку 6, 8 і 10 мінімальних пенсій за віком, що гарантовано ЗУ 796 - 12.

Зауважимо , що «осучаснення» пенсій, запропоноване центральним керівництвом Союзу Чорнобиль України, позначиться на збільшенні пенсій незначної кількості чорнобильців, які і так отримують пристойні пенсії, від 5 000 грн. Збільшення пенсій даної категорії становить 450 грн. Мінімальщикам, які отримують за Постановою КМУ № 1210 від 23.11.11 р., збільшення складе по 150 грн.

Крім того, при ухваленні змін до постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року відновиться соціальна справедливість, інвалід 1 групи не отримуватиме менше, ніж інвалід 3 групи, що в даний час має місце.

До того ж, при ухваленні змін до постанови № 1210, запропонованих Пенсійним Фондом України, дозволить відмовитися, від неефективних комісій з відновлення заробітків під час аварії на ЧАЕС ліквідаторам, чиї підприємства ліквідовані, що, у свою чергу, вивільнить численних службовців.

Також анулюється соціальна несправедливість стосовно до ліквідаторів, які були більшу кількість днів на ліквідації аварії.

Зараз же, за постановою № 1210, якщо один день зарахований на ліквідації аварії, ліквідатор отримує максимальну пенсію, тобто більшу, ніж той, хто був 160 діб.

У разі прийняття змін до Постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 р., запропонованих Пенсійним Фондом України, у чорнобильців відпаде необхідність звертатися до національних судів і Європейського суду з прав людини.

Дотримуючись принципів соціальної справедливості та гуманності, при зміні до Постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.11 р. просимо ввести норми виплати пенсій онкохворим ліквідаторам і евакуйованим всіх груп не поетапно, а відразу при введенні Постанови в дію .

Переконливо просимо Вас, Миколо Яновичу, реалізувати протокол, підписаний за дорученням представників чорнобильських організацій України Проскуріним В.С. та заступником Міністра соціальної політики України Дроздової Л.І. як представником Кабінету Міністрів України 3 квітня 2013

Просимо прийняти представників чорнобильських організацій, що проводили переговори, а також — реалізувати положення даного протоколу, розробленого за Вашим дорученням, з позитивним результатом.

1. Геращенко О.В.

2. Лігун А.М.

3. Петренко О.В.

4. Бродовський Б.А.

5. Бутенко О.В.

6. Лисий Б.О.

7. Неділько О.М.

8. Волченко В.І.

9. Дибін М.Ю.

10. Волченко В.І.

11. Цибань О.М.

12. Суббота О.В.

13. Лісняк О.І.

==========================================================

8 )

Відкрите звернення Генеральному Прокурору України

Шановний Віктор Павлович!

Закінчується двадцять шостий рік з дня найстрашнішої у світі техногенної (ядерної) катастрофи, яка позначилася на долях людства. 14 грудня 1986 року закінчився перший етап подолання катастрофи, коли було відбудовано «САРКАФАГ», яким закінчився перший етап «БОЙОВИХ ДІЙ» по приборканню «МИРНОГО АТОМА», коли тисячі людей, ризикуючи своїм здоров’ям та життям, ліквідували можливість ще страшнішої світової катастрофи, інші назавжди були відселені з рідних домівок. Згідно указу Президента України від 10.11.2006 року № 975/2006, 14 грудня було встановлено «День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», яким вшановано мужність та високий професіоналізм учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи, які по «таємному» наказу ДЕРЖАВИ (від якого не можна було відмовитися без кримінальної відповідальності) працювали в ЗОНІ відчуження (відселення) під дією надмірного рівня іонізуючого випромінювання.

І саме на 25-ту річницю до ювілейних днів інваліди ліквідатори отримали кілька подарунків у вигляді злочинних рішень Конституційного Суду України , який всупереч положень Конституції України (254к/96-ВР) та Закону України «Про Конституційний Суд України» прийняв протиправні, (явно замовлені) рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2011 (v020p710-11)від 26.12.2011 р. та № 3-рп/2012 (v003p710-12) від 25.01.2012 р., якими визнано конституційним внесення до законів України про Державний бюджет України на 2011 р та 2012 р. змін, щодо заниження повного відшкодування збитків гарантованих ДЕРЖАВОЮ інвалідам-ліквідаторам Чорнобильської катастрофи, та заниження відшкодування збитків передбачених ДЕРЖАВОЮ інвалідам війни (що по наказу ДЕРЖАВИ захищали національні інтереси країни, при цьому отримали поранення, контузію чи невиліковні хвороби, наслідком чого встановлена невиліковна інвалідність).

Виносячи зазначені вище протиправні рішення, судді Конституційного Суду України, які прийняли ці рішення порушили цілу низку Законів України і Міжнародних Законів, які ратифіковані Україною. В першу чергу це Основний Закон України - Конституція України (254к/96-ВР), а саме статті 3, 8, 16, 19, 22, 24, 46, 50, 56, 58, 60, 64, 68, 92 (ч. 2), 113, 150, 152, статті діючих Кодексів та Законів України (проігноровано конституційний принцип верховенства права та положення Закону України «Про Конституційний Суд України»), положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 р.), положення Конвенції про права інвалідів (ратифікованої Законом України № 1767-VІ (1767-17) від 16.12.2009 р.), положень Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року (ратифікованої Законом України № 334/96-ВР від 12.07.1996 р.).

Зазначені рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2011, від 26.12.2011 р. та № 3-рп/2012, 25.01.2012 р., юридично відмінили встановлене ДЕРЖАВОЮ повне відшкодування збитків, яке надається інвалідам-ліквідаторам, що виконали «таємний наказ» ДЕРЖАВИ, (від якого не можна було відмовитися без кримінальної відповідальності) та працювали в ЗОНІ відчуження (відселення) під дією надмірного рівня іонізуючого випромінювання тому втратили здоров’я та отримали стійку невиліковну інвалідність, за яку гарантовано надається ДЕРЖАВНЕ відшкодування (а не соціальні пільги, на що робиться неправомірна посилка в рішенні КСУ). Згідно статті 16 Конституції України (254к/96-ВР), статей 3, 13, 74. 76, 80 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» № 36/95-ВР від 08.02.1995 р. (надалі Закон 36/95-ВР), статей 13,20, 48-52, 54, 58, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ (796-12) від 28.02.1991 р. (надалі Закон 796-12), та встановлене ДЕРЖАВОЮ повне відшкодування збитків, яке надається інвалідам війни, що виконали наказ ДЕРЖАВИ по «захисту національних інтересів країни», та отримали поранення, контузію або невиліковні захворювання, які перейшли в стійку інвалідність, за яку надається ДЕРЖАВНЕ відшкодування (а не соціальні пільги, на що робиться неправомірна посилка в рішенні КСУ) згідно статей 7, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІI (3551-12) від 22.11.1993 р..

Стаття 8 Конституції України (254к/96-ВР) передбачає верховенство права, а зміну (або відміну) державних гарантій стосовно повного відшкодування збитків інвалідам-ліквідаторам та інвалідам війни, забороняє стаття 22 Конституції України (254к/96-ВР), яка передбачає: «Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, що не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийняті нових Законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод», а зміну (або відміну) гарантованих ДЕРЖАВОЮ відшкодувань збитків інвалідам-ліквідаторам через положення інших законів також забороняє, введена Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 231-V (231-16) від 05.10.2006 (надалі Закон 231-16) додаткова стаття 71 Закону 796-12, яка передбачає: «Дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін і доповнень до цього Закону» (що разом з статтею 22 Конституції України робить неможливим заниження зазначеного відшкодування).

В мотивувальній частині рішення № 20-рп/2011 застосовані статті Конституції України (254к/96-ВР), які являються обґрунтуванням попередніх рішень Конституційного Суду України, що визнали неконституційними заниження (або відміну) зазначеного вище відшкодування в рішеннях Конституційного Суду України № 6-рп/2007 (v006p710-07) від 09.07.2007 р., № 10-рп/2008 (v010p710-08) від 22.05.2008 р., № 26-рп/2008 (v026p710-08) від 27.11.2008 р. (та підтверджено рішенням Конституційного Суду України № 22-рп/2010 (v022p710-10)від 30.11.2010 р., яким знову визнано неконституційним (незаконним) «……надання права Кабінету Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету приймати рішення щодо перегляду деяких розмірів виплат, визначених законодавством, та по інших законодавчих актах, які передбачають додаткові видатки з державного та місцевих бюджетів»).

У відповідності статті 150 Конституції України (254к/96-ВР), передбачено: «…З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені». В подальшому «корумповані» законодавці по «зговору» з виконавчими органами, зробили намір переглянути діючі рішення Конституційного Суду України, які є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і такими, що не можуть бути оскаржені (та протиправно «таємно вдалися до впливу» на суддів Конституційного Суду України з метою змінити діючі рішення КСУ № 6-рп/2007, № 10-рп/2008, та № 22-рп/2010), та протиправно зменшили гарантоване ДЕРЖАВОЮ відшкодування через статті законів України про Державний бюджет України на відповідний рік, тому такі нормативні акти (інші нормативно-правові акти), що прийняті без обговорення та узгодження комітетами Верховної Ради України, не маючи позитивних висновків Головного науково-експертного управління ВРУ, Головного юридичного управління ВРУ, всупереч вимогам Венеціанської комісії, з порушеннями статті 3, 8, 16, 19, 22, 58, 60, 64, 68, 92 (ч. 2), 113 (ч.1), 150, 152 Конституції України (254к/96-ВР), та статті 71 Закону 796-12 (нові закони України про Державний бюджет України на відповідний рік, являються іншими законами по відношенню положень Закону 796-12, занижують повне відшкодування збитків гарантоване ДЕРЖАВОЮ діючими положеннями статей 13, 20, 48-52, 54, 58, 67, Закону 796-12), при цьому ігноруються діючі рішення Конституційного Суду України (або використовуючи рішення що протиправно, в порушення статей 150, 152 Конституції України переглядають діючі рішення КСУ), являються нікчемними правочинами, що не мають юридичної сили з моменту протиправного затвердження.

«Замовне» рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 (за безпідставним конституційним поданням Пенсійного фонду України, яке зроблено при наявності рішення Конституційного Суду України на аналогічне протиправне конституційне подання Кабінету Міністрів України), прямо порушує висновки Конституційного Суду України № 26-рп/2008 (v026p710-08) від 27.11.2008 р. (переглядає рішення яке являється остаточним, та не може бути змінено). Зміст конституційного подання Пенсійного фонду України (що являється дзеркальним повторенням конституційного подання Кабінету Міністрів України) прямо порушує конституційний принцип Верховенства права (статтю 8 Конституції). Наприклад частина 2 статті 92 розділу ІV Конституції України (254к/96-ВР) передбачає, що виключно законами встановлюються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, а стаття 22 Конституції України (254к/96-ВР) передбачає, що при прийняті нових Законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, частина 2 стаття 113 розділу VІ Конституції України (254к/96-ВР) передбачає повноваження Кабінету Міністрів України встановлює: «….. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України» (що підтверджує положення статей Закону України «Про Кабінет Міністрів України»), тому встановлення новими законами України про Державний бюджет України на відповідний рік «права» Кабінету Міністрів України встановлювати норми нарахування являється неконституційним (порушує статті 8, 16, 19, 22, 58, 60, 64, 68, 92 (ч. 2), 113 (ч. 2), 150, 152 Конституції та статтю 71 Закону 796-12)

Рішення Конституційного Суду України (v020p710-11) та (v003p710-12) являються протиправним (неконституційним) переглядом діючих рішень КСУ, що не можуть бути оскаржені (відмінені), прийняті в порушення статті 64 Конституції України (254к/96-ВР) фактично «вчинили конституційний переворот», і ввели «надзвичайний або військовий стан» проти самої незахищеної частини громадян України – інвалідів-ліквідаторів та інвалідів війни, які старанно виконали наказ ДЕРЖАВИ, тому мають право на повне відшкодування збитків (а не соціальний захист, який ДЕРЖАВА встановлює різним громадянам (без розрахунку та фактичного бюджетного забезпечення), яких немає в демократичних країнах (в тому числі пільги, що надаються «постраждалим громадянам» України, що не працювали на роботах з ліквідації в ЗОНІ відчуження під дією надмірного рівня іонізуючого випромінювання, а зазнали ураження малими дозами радіації, яких немає в Японії після ядерного бомбування, а також немає в інших республіках колишнього СРСР, що зазнали радіоактивного ураження: а.) республіці Білорусь; б.) Російській Федеративній Республіці).

Результат цих рішень це подальший грабунок найменш захищених та малозабезпечених, це шлях в пряме провалля всієї країни та геноцид Українського народу. Доказом цьому є витрати на медичне обслуговування народних депутатів та керівного складу органів держвлади збільшені в 1,8 раза (!) або на 180 млн. грн. (з 201,8 млн. грн. в 2011 р. до 381,4 млн. грн. в 2012 р.). Ще 200 млн. грн. планується витратити на їхнє санаторно-курортне лікування (87 млн. виділяється Верховній Раді і 113 млн. грн. - ДУСі). Але при всьому цьому Кабмін упевнений в тому, що народ лікувати не обов'язково. Витрати на МОЗ знижені на 0,5 млрд. грн. з 7,58 млрд. грн. в 2011 р. до 7,07 млрд. в 2012. (Олег Дмитренко, Економіка, 24.09.11 о 23:26).

Конституційний суд України, в цей же час, підтверджує явно криміналізовану позицію Кабміну залишаючи поза межами розгляду питання пенсій, соціальних виплат та медичного забезпечення більш ніж достатньо забезпечених та практично здорових громадян, які додатково продовжують отримувати виплати, що далеко перевищують 10-кратний прожитковий мінімум.

Юридичними наслідками прийняттям вказаних рішень Конституційного суду України є:

- Юридичний прецедент прийнятті судового рішенні всупереч вимогам основного закону країни Конституції України.

- Руйнуються засади правової держави.

- Легалізується втручання виконавчої влади у сферу правосуддя.

- Легалізується втручання Кабінету міністрів України у сферу виключної компетенції законодавчого органу.

- Підривається принцип довіри особистості до держави.

- Порушується принцип верховенства права — принцип пропорційності, забезпечення правових очікувань, правової впевненості, права на захист.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішенні у справі «Кечко проти України», реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто, посилання органами державної влади, в особі пенсійного Фонду, на відсутність коштів, як причину невиконання своїх зобов’язань, не можуть прийматися до уваги.

Зазначену правову позицію викладено також у практиці Європейського суду у справі Івон Ван Даін проти «Домашнього офіса (справа №41/74, Van Duyn v/ Home Offise? 1974), яка обумовлена принципом юридичної визначеності, який означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має прямої автоматичної дії. Така дія зазначеного принципу пов’язана з іншим принципом – відповідальності держави, який полягає у тому, що Держава не може посилатися на власне порушення зобов’язань для уникнення відповідальності.

При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку, - пенсія, це не лише соціальна гарантія громадянину, який втратив здоров’я, захищаючи країну, а компенсація за роботу по ліквідації катастрофи та втрачене здоров’я, яка визнана рішенням суду, як власність громадянина, не обмежена строком закінчення таких виплат.

Це ж підтверджується пунктом 3.3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду від 27.11.2008 року № 26-рп/2008, де зазначено, що закон про державний бюджет України, як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов’язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов’язань утверджується сутність держави як соціальної і правової. Відповідно до статей 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов’язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально.

Виходячи з чого рішення Конституційного суду, щодо дозволу уряду про посилання на відсутність коштів як на причину невиконання зобов’язань держави, які встановлено Законами України з питань соціального захисту та пенсій є анти законні як в Україні, так і в міжнародному правовому полі.

Приймаючи рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2011 (v020p710-11)від 26.12.2011 р. та № 3-рп/2012 (v003p710-12) від 25.01.2012р., судді Конституційного Суду України СВІДОМО, (бо, беручи до уваги їх професійний досвід, не має підстав сумніватися у їх некомпетентності), скоїли злочин.

Ми розуміємо, що тільки суд може кваліфікувати дії посадових осіб як злочин. Але за умови що в країні вищий судовий орган приймає антиконституційні рішення, то кваліфікувати злочинні дії суддів має суспільство, саме тому інваліди-чорнобильці і інваліди війни кваліфікують дії суддів які приймають антиконституційні рішення як злочин, і мають на те і моральні, і правові підстави.

Виходячи з викладеного вище, судді Конституційного Суду України: Головін Анатолій Сергійович (голова суду), Баулiн Юрій Васильович, Бринцев Василь Дмитрович, Вдовiченко Сергій Леонідович, Винокуров Сергій Маркіянович, Гультай Михайло Мирославович, Запорожець Михайла Петрович, Кампо Володимир Михайлович, Колос Михайло Іванович, Овчаренко В’ячеслав Андрійович, Пасенюк Олександр Михайлович‚ Сергейчук Олег Анатолійович – (доповідач по справі), Шаптала Наталі Костянтинівна приймаючи рішення Конституційного суду України № 20-рп/2011 (v020p710-11), та № 3-рп/2012 (v003p710-12), діяли з порушенням ст.ст. 8, 16, 22, 58, 60, 64, 68, 92 (ч. 2), 113, 150, 152 Конституції України (254к/96-ВР), а також змінили (переглянули) діючі рішення КСУ(v006p710-07), (v010p710-08), (v026p710-08) та (v022p710-10), тому виходячи з того, що відповідальність за такі дії передбачена ст. 382 Кримінального кодексу України (2341-14), що діє в редакції встановленій підпунктом 3.4 (яким підтверджена діюча редакція Кримінального Кодексу України) частини ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 2453-VІ (2453-17) від 07.07.2010 р.

Шановний Віктор Павлович, вимагаємо:

1. Довести текст зазначеного листа до Президента України, Голови Верховної Ради України та Голови Верховного суду України та звернутися до них з вимогою відставки суддів Конституційного Суду України яки прийняли зазначені рішення, окрім суддів, що винесли окремі думки, в яких визначена неконституційність винесеного рішення.

2. Вирішити питання про притягнення до кримінальної відповідальності:

2.1. За прийняття протиправного рішення Конституційного суду України № 20-рп/2011 (v020p710-11) від 26.12.2011 р. суддів Конституційного Суду України: Головін Анатолій Сергійович (Голова суду), Баулiн Юрій Васильович, Бринцев Василь Дмитрович, Вдовiченко Сергій Леонідович, Гультай Михайло Мирославович, Запорожець Михайло Петрович, Кампо Володимир Михайлович, Колос Михайло Іванович, Пасенюк Олександр Михайлович‚ Сергейчук Олег Анатолійович, Стрижак Андрій Андрійович, Шаптала Наталі Костянтинівна (доповідач по справі), Шишкін Віктор Іванович;

2.2. За прийняття протиправного рішення Конституційного суду України № 3-рп/2012 (v003p710-12) від 25.01.2012 р. суддів Конституційного Суду України: Головін Анатолій Сергійович (голова суду), Баулiн Юрій Васильович, Бринцев Василь Дмитрович, Вдовiченко Сергій Леонідович, Винокуров Сергій Маркіянович, Гультай Михайло Мирославович, Запорожець Михайла Петрович, Кампо Володимир Михайлович, Колос Михайло Іванович, Овчаренко В’ячеслав Андрійович, Пасенюк Олександр Михайлович‚ Сергейчук Олег Анатолійович – (доповідач по справі), Шаптала Наталі Костянтинівна.

З повагою, від імені інвалідів-ліквідаторів

Анатолій КОЛЯДІН,

голова Всеукраїнської спілки ліквідаторів-інвалідів «Чорнобиль-86»,

редактор всеукраїнського часопису для інвалідів Чорнобиля та ліквідаторів

«ПОСТ ЧОРНОБИЛЬ» / «POST CHERNOBYL

Леонід КАРПЕНКО,

голова Громадського об’єднання «Фонд інвалідів Чорнобиля» м. Києва та Київської обл.,

голова Комітету контролю у сфері соціального захисту та пенсійного забезпечення громадян України ВГО «Громадський контроль»

===========================================================9 )

Президентові України

Порошенку П.О.

Прем`єр-Міністрові України

Яценюку А.П.

Р Е З О Л Ю Ц І Я

Ми, представники чорнобильських організацій 9 июля 2014, щоби достукатися до нової влади в дотриманні Конституції, законів України з урахуванням соціальної справедливості.

Власть нас не услышала 25 июня 2014 года и мы вынуждены протестовать снова, так как по нашим данням, Министром социальной политики госпожой Денисовой, проект по измененению Постановления КМУ № 1210 от 23 -11-2011 отозван с КМУ, и передан в комитет инвалидов КМУ.

При реализации данного антисоціального постановления ни какими комітетами не обсуждался данный вопрос.

Этими действиями, руководитель минсоцполитики показывает, что государство заинтересовано в обострении социальной напряженности в чернобыльской среде.

Повторяем, что чернобыльские протестные организации и дальше чо не видно из действий руководства и чиновников минсоцполитики.

Так как власть нас не слышит и не желает компромісного решения, мы готовы сами, предложить нове варианты выхода и создавшегося положення совместно с руководством и работниками минсоцполитики.

Чорнобильські організації, що протестують, почали виводити своїх членів з 2011 року, з моменту прийняття Постанови КМУ №1210 від 23 листопада 2011р.

З набранням чинності цієї антиконституційної та антисоціальної постанови, в рази збільшилася соціальна напруга в чорнобильському середовищі, так як всупереч логіки порушено 31 статтю Конституції України: 1, 3, 5, 6, 8, 16, 19, 21, 22, 27, 28, 38, 40, 46, 48, 49, 50, 64, 68, 69, 75, 79, 85, 86, 92, 102, 104, 106, 113, 116, 132, а також ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» (№ 796-12), виділивши малу частину чорнобильців згідно ч. 1 ст. 54 ЗУ № 796-12, що спричинило за собою пенсію інваліда 3 групи (9949 гривень) - у разі більшу, ніж у інваліда 1 групи (2800 гривень), крім цього, ця постанова порушила: права осіб з маленькою зарплатою на виробництві – лікарів, вчителів, колгоспників, робітників, евакуйованих і відселених із зони обов'язкового відселення і солдатів строкової служби що згодом стали інвалідами-ліквідаторами аварії на ЧАЕС, хоча держава гарантувала їм соціальні стандарти – ч.4 ст. 54 ЗУ № 796-12 – 6, 8, 10 пенсій по старості (яка дорівнює прожитковому мінімуму).

Люди, що виконували одну і ту ж саму роботу в один й той же самий час в одному й тому ж самому місці на ліквідації Чорнобильської аварії, надалі зіткнулися з соціальною несправедливістю і стали отримувати різні пенсії, нібито зарплата на виробництві мала якесь значення при виконанні їх завдань в момент ліквідації аварії, хоча вони були направлені згідно наказів по підприємствах і призовів через військкомати.

Колишня влада не бажаючи покращувати соціальні стандарти чорнобильців, змушувала нас виходити на акції протесту 4-5 разів на рік.

Генеральна прокуратура не реагувала на звернення чорнобильців, на правове свавілля при порушенні Конституції і законів України.

Своїми рішеннями Конституційний Суд від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 підтвердив законність вимог чорнобильців, що потім підтвердилося в рішеннях національних судів при зверненні інвалідів-чорнобильців по захисту своїх конституційних прав.

Але минулим складом Конституційного Суду поставлено під сумнів незалежний орган, як офіційного тлумача Конституції та законів України, оскільки своїми двома останніми рішеннями від 26 грудня 2011року №20-рп/2011 та від 25 січня 2012 року №3рп/2012, Конституційнім Судом практично анульовано раніше прийняті ним рішення, що тим самим заклало не лише суперечності в законодавстві щодо соціального захисту вразливих верств населення, але й стає безпосереднім приводом для обмеження конституційних прав громадян та зрештою суперечить статті 22 Конституції України.

Використовуючи ці останні рішення КС, чиновники від мінсоцполітики вже третій рік затягують вирішення цього питання, хоча чорнобильська громадськість готова до конструктивного діалогу, який і почався після акції 2 і 9 жовтня 2012 року.

Незважаючи на Майдан, в якому активну участь брало багато чорнобильців і вимог Майдану, мінсоцполітики все ще не бажає прислухатися до голосу розуму і виконати напрацьовані спільно з уповноваженими представниками чорнобильських організацій умови знайденого компромісу - поетапне підвищення мінімальних чорнобильських пенсій згідно протоколів від 10 квітня, 14 та 16 квітня, 26 квітня, 14 травня, 21-22 травня та 29 травня 2014 року та ч. 4 ст. 54 ЗУ №796-12.

Нас в черговий раз обманюють, і це всупереч доручень Першого віце-прем'єр-міністра України до 10 червня розробити та внести на розгляд Кабінету Міністрів України проекту постанови про внесення змін до Постанови Уряду №1210 від 23 листопада 2011 року щодо виконання чинних та конституційних положень ч. 4 ст. 54, Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи» №796-12 у редакції від 06 червня 1996 року шляхом поетапного підвищення пенсій інвалідам-чорнобильцям до розмірів, встановлених ч. 4 ст. 54 вказаного закону

Враховуючи бездіяльність виконавчої, законодавчої та президентської гілок влади щодо відновлення прав постраждалих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на державні соціальні гарантії, зокрема пенсії по інвалідності, грубо попрані попередньою злочинною владою, ми:

ВИМАГАЄМО:

Срочно провести консультации с представителями протестных чернобыльских организаций, и наработать прект изменений к постановлению 1210, устраивающий обе стороны.

1. Теперішній влади, що прийшла завдяки Майдану, виконати всі умови для входження України в правове поле, а нинішньому складу КС скасувати постанови від 26 грудня 2011 № 20-рп/2011 та від 25 січня 2012 року № 3рп/2012.

2. Невідкладно розглянути та прийняти зміни до постанови №1210 Кабінету Міністрів України стосовно підвищення пенсійного забезпечення інвалідів-чорнобильців шляхом внесення змін до пункту 12 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (щодо збільшення мінімального розміру пенсійної виплати окремим інвалідам-чорнобильцям), проект якої був підготовлений у Міністерстві соціальної політики України 2 червня 2014 року та надісланий для відповідного погодження та приведення державної пенсії до норми згідно ч. 4 ст.54 ЗУ №796-12.

3. Чорнобильській суспільності стало відомо про звільнення з посади заступника директора департаменту Кучеренка С.А. Заяви та кляузи деяких кляузників - «ліквідаторів та потерпілих» яким на удалося встановити статус без відповідних документів зробили свою справу. Вони святкують перемогу даремно, так як людина яка добре знає свою справу і поціновується в чорнобильському суспільстві як спеціаліст з великої літери, ми образити не дамо. Просимо вас більш детально і обґрунтовано розібратися в діях керівництва мінсоцполітики та відновити справедливість по відношенню до Кучеренка С.А. Це вимагають організації, члени яких проводять акцію протесту та направили свої листи на підтримку Кучеренка С.А. міністрові соціальної політики Денисовій Л.Л. Заявляємо також про вотум недовіри директору департаменту мінсоцполітики Подорожному С.М.

==========================================================

10 )

УВАГА!

Дорогі брати чорнобильці-ліквідатори і чорнобильці інших категорій!
       До Вас звертаються організації що проводили протестні акції!
Нас в черговий раз обманює Уряд на чолі з Яценюком, Денисової та її чиновниками Шамбіром, Подорожним та іншими.
        І це на противагу домовленостям з першим віце-прем'єр міністром Віталієм Яремою, який за результатами наради з переговорною групою що складена з уповноважених представників організацій які проводили протестні акції в перебіг 2012-2014 років, дав доручення міністру Денисовій внести узгоджені пропозиції щодо поетапного підвищення розміру пенсійного забезпечення осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи на Розгляд Уряду до 10 червня. Розробити та подати на затвердження Кабінету Міністрів України проект постанови щодо зміни Постанови 1210 щодо поетапного введення розрахунку пенсій за ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто по 6-8-10 мінімальних прожиткових мінімумів, відповідно 4 000грн.- для 3 групи. 4 500грн. - для 2 групи і 5 000грн. для 1 групи як перший етап.
      Але чиновники Мінсоцполітики, на чолі з Денисовою, знехтували розпорядження вищого начальства і просаботували розпорядження і саботують і далі, користуючись надуманими причинами.
      Багато хто з наших товаришів підтримали і брали активну участь у Майдані, привели до влади теперешнє керівництво Уряду, яке тепер не бажає дослухатися до чорнобильців. Воно бажає мати справу тільки з СЧУ, прогнилою і продажною організацією.

ВИХОДИМО Ж, ДРУЗІ, НА АКЦІЮ ПРОТЕСТУ 25 ЧЕРВНЯ І НАГАДАЄМО ЗНАХАБНІЛИМ УРЯДОВЦЯМ ПРО СОЦІАЛЬНУ СПРАВЕДЛИВІСТЬ ТА ІХ ОБІЦЯНКИ!

Збираємося о 10-й годині 25 червня 2014 року біля Кабінету Міністрів України і згодом з ходою до Адміністрації Президента України.

Координатори акції :

Гайдак В.В. 095 6837516

Бродовський Б.А.

Шевчук П. В. 063 8757445

========================================================================

"Чернобыльский набат"

РЕЗОЛЮЦИИ ЧЕРНОБЫЛЬСКИХ АКЦИЙ ПРОТЕСТА С 2011 ГОДА № 1

Відкрите звернення Генеральному Прокурору України

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Страницы